№ 9/2018

Ekon Ukr. 2018 (9): 13–25https://doi.org/10.15407/economyukr.2018.09.013

УДК 330.341.2

ЛАГУТІН Василь Дмитрович¹

¹Київський національний торговельно-економічний університет, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/7693-2016
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-0679-1099

ІНСТИТУТИ І ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ СТАБІЛЬНОСТІ ТА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Розглянуто інститути, організації, економічні механізми та інструменти суспільної стабільності й розвитку, їх всебічний взаємозв’язок і взаємодоповнюваність. Показано, що в економіці України така система функціонує за наявності широкого масиву обмежень і ризиків ендогенного та екзогенного характеру. Підкреслюється значущість економічної стабільності як важливого і необхідного ресурсу для суспільного розвитку.
До інститутів стабільності належать: верховенство права; безпека прав власності; законність і правопорядок; захист прав споживачів; підтримка свободи контрактів; права інтелектуальної власності; захист трудових прав. Інститути розвитку – це, насамперед, розвиток конкуренції, стимулювання інновацій і високих технологій, спонукання бізнесу до модернізації та технічного переозброєння, безпека приватних інвестицій.
Поєднано аналіз інститутів і аналіз механізмів. Центральне значення надається змісту відповідних економічних механізмів, суб’єктам, які приводять ці механізми у дію, та мотивам (стимулам), якими ці суб’єкти керуються у своїй діяльності. Розкрито основні риси так званого «механізму імітації (ілюзії) суспільного розвитку», типового для багатьох країн, що розвиваються. Обгрунтовано теоретико-методологічну платформу для забезпечення високого рівня суспільної стабільності та пріоритету розвитку в Україні.

Ключові слова:стабільність; розвиток; інститути; організації; суспільство; держава; економічний механізм

Бібл. 12; табл. 2

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 13 - 25)	Завантажити	Завантажень : 342
Оригінал cтатті російською мовою (cтор. 13 - 25)	Завантажити	Завантажень : 202

Стаття надійшла до редакції 20 червня 2018 р.

Список використаної літератури
1. Аджемоглу Д., Робінсон Дж. Чому нації занепадають: походження влади, багатства та бідності. – К. : Наш формат, 2017. – 440 с.
2. Lucas R. On the Mehanics of Economic Development // Journal of Monetary Economics. – 1998. – Vоl. 22. – № 1. – P. 3–42.
3. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. – М. : Фонд экономической книги "НАЧАЛА", 1997. – 190 с.
4. Rodrik D. Industrial Policy for the Twenty-First Century: KSG Faculty Research Working Paper RWP04-047 / Harvard University. – 2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.hks.harvard.edu/publications/industrial-policy-twenty-first-century.
5. Rodrik D. Growth Strategies / Harvard University, Kennedy School of Government. – 2003. – September. – 59 p.
6. Stiglitz J. Capital Market Liberalization, Economic Growth, and Instability // World Development. – 2000. – Vol. 28. – № 6. – P. 1075–1086.
7. Геєць В.М. Особливості взаємозв’язку економічних та політичних трансформацій на шляху до реконструктивного розвитку економіки України // Економіка України. – 2017. – № 10. – С. 3–17.
8. Гриценко А.А. Логіко-історичні засади кардинальних економічних змін і переходу до реконструктивного розвитку // Економіка України. – 2017. – № 5-6. – С. 39–57.
9. Єщенко П.С. Від депресії до активізації зростання в економічній і соціальній сферах України // Економіка України. – 2018. – № 2. – С. 3–20.
10. Липов В.В. Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації // Економіка України. – 2018. – № 4. – С. 3–17.
11. Райнерт Е. Як багаті країни забагатіли… і чому бідні країни лишаються бідними. – К. : Темпора, 2014. – 444 с.
12. Деттер Д., Фьольстер С. Державне багатство народів. Як управління державними активами може посилити чи підірвати економічне зростання. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 328 с.