№ 9/2018

Ekon Ukr. 2018 (9): 37–49https://doi.org/10.15407/economyukr.2018.09.037

УДК 338.2:339.9

УМАНЦІВ Юрій Миколайович¹, МІНЯЙЛО Олександр Іванович²

¹Державний торговельно-економічний університет, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/N-7018-2016
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0003-0788-7110
²Київський національний торговельно-економічний університет

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ЗА УМОВ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Ефективність функціонування національної економіки детермінується її спроможністю адекватно й гнучко реагувати на виклики, що постають на кожному етапі її розвитку. За сучасних умов з особливою гостротою проявляються виклики, зумовлені динамічним поступом технологічного розвитку, посиленням конкуренції на світових ринках, необхідністю задоволення суспільних потреб, які постійно зростають, пошуку нових підходів до забезпечення ефективної комплементарності складових сталого розвитку, посиленням вимог до збалансованості національних інтересів з глобальним розвитком, необхідністю зваженого балансування між перманентною появою нових можливостей і загроз в умовах швидкого поширення кризових явищ.
Глобалізація трансформує форми та функції держави. Досвід глобального розвитку останніх десятиліть дозволяє виявити два взаємопов’язаних, але разом з тим різних напрями трансформацій, які безпосередньо фокусуються у площині цієї проблематики. На початку XXI ст. глобальна економіка вступила у нову еру розвитку, оскільки стрімко загострилися суперечності між транснаціональним виміром капіталу та державним суверенітетом як формою організації та функціонування суспільства. Глибинним наслідком глобалізації є обмеження регулюючих функцій держав. При цьому держави вже не можуть належним чином захистити національні економіки від дисбалансів та асиметричних шоків. Унаслідок лібералізації національні уряди втрачають можливість дієвого використання цілої низки макроекономічних інструментів.
Місце і роль держави за умов сучасних трансформацій визначається перш за все тим, що держава розглядається як суб’єкт, який забезпечує організацію та функціонування всіх елементів соціально-економічної системи. Виступаючи представником суспільства в цілому, саме держава встановлює правила функціонування та ринкової взаємодії економічних агентів у межах певного господарського порядку і здійснює контроль за їх дотриманням. Підґрунтям для реалізації виваженої економічної політики має слугувати наукова ідентифікація стратегічних пріоритетів розвитку економіки й визначення на цій основі концептуальних підходів та інструментарію з метою гармонізації інтересів суспільства.

Ключові слова:держава; економічна політика; інститути; регулювання; глобалізація; ринок

Бібл. 16; рис. 1; табл. 1

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 37 - 49)	Завантажити	Завантажень : 7952
Оригінал cтатті російською мовою (cтор. 37 - 49)	Завантажити	Завантажень : 654

Стаття надійшла до редакції 20 червня 2018 р.

Список використаної літератури
1. Аджемоглу Д., Робінсон Дж. Чому нації занепадають: походження влади, багатства та бідності. – К. : Наш формат, 2017. – 440 с.
2. Артьомова Т.І. Засади становлення нової системи державного управління господарською діяльністю // Вісник Інституту економіки та прогнозування. – 2015. – С. 19–25.
3. Вдовиченко А., Ніколайчук С. Взаємодія фіскальної та монетарної політики в Україні: від домінування до координації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : voxukraine.org/uk/vzayemodiya-fiskalnoyi-ta-monetarnoyi-politiki-v-ukrayini-vid-dominuvannya-do-koordinatsiyi.
4. Геєць В. Новий прагматизм – інструмент досягнення кращого майбутнього // Економічна теорія. – 2017. – № 1. – С. 5–24.
5. Гриценко А. Політична економія розділено-спільного світу: історія та сучасність // Економічна теорія. – 2015. – № 3. – С. 14–29.
6. Єфименко Т.І. Розвиток інституційних засад взаємодії фіскальної та монетарної політик України // Економіка України. – 2017. – № 12. – С. 13–33.
7. Жаліло Я. Економічне зростання: чому ми його втрачаємо? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : dt.ua/macrolevel/ekonomichne-zrostannya-chomu-mi-yogo-vtrachayemo-278200_.html.
8. Колодко Гж.В. Новий прагматизм, або економіка помірності // Економіка України. – 2013. – № 11. – С. 13–28.
9. Кораблін С.О. Макроекономічна динаміка України: пастка сировинних ринків : моногр. – К. : Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2017. – 308 с.
10. Кравчук Н.Я. Дивергенція глобального розвитку: сучасна парадигма формування геофінансового простору. – К. : Знання, 2012. – 782 с.
11. Coibion O. Information Rigidity and the Expectations Formation Process: A Simple Framework and New Facts // American Economic Review. – 2015. – № 105. – P. 2644–2678.
12. Внутрішня торгівля України : моногр. ; [за заг. ред. А.А. Мазаракі]. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2016. – 864 с.
13. Лагутін В.Д. Економічна політика держави та ефекти її реалізації // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2017. – № 4. – С. 5–21.
14. Малий І.Й., Королюк Т.О. Макрорегулювання фінансового сектору : моногр. – К. : КНЕУ, 2015. – 303 с.
15. Осецький В.Л. Управління власністю як умова посилення функцій держави: інституційний контекст // Науковий погляд: економіка та управління. – 2016. – № 1. – С. 61–68.
16. Чухно А.А., Юхименко П.І., Леоненко П.М. Сучасні економічні теорії. – К. : Знання, 2007. – 878 с.