Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 2/2017

Ekon Ukr. 2017 (2): 24–36

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

УДК 339.7

JEL:

КІСТЕРСЬКИЙ Леонід Леонідович1, ЛИПОВА Тетяна Вікторівна2

1Донецький національний університет імені Василя Стуса; Інститут міжнародного ділового співробітництва, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0001-5993-763X
2Інститут міжнародного ділового співробітництва, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0001-8507-3214


ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМИ РЕСУРСАМИ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ


В Україні розпочато реформу з децентралізації системи державного управління, яка передбачає забезпечення ефективного місцевого самоврядування, значне посилення управлінської та фінансової спроможності його органів. Сучасний досвід успішних економік показує, що дотримання законів, серед іншого, має приводити до формування в державі економічних підойм через справедливу сплату податків. Міжнародні фінансові ресурси (МФР) відіграють роль важливого інструменту розвитку країни, що сприяє впровадженню в країні-реципієнті інституційних реформ, розвитку ключових секторів економіки, реформуванню законодавства та іншим ринковим перетворенням, створюючи основу для припливу в країну інвестиційного капіталу і посилення взаємодії із світовою економікою. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС надало нам можливість налагодження співпраці в галузі залучення МФР для економічних реформ шляхом запровадження децентралізованої системи управління (ДСУ) міжнародними ресурсами, як це було зроблено в Польщі та багатьох інших країнах, що вступили або планують вступити до ЄС. ДСУ в основному полягає в переданні зобов’язань і відповідальності за укладення контрактів від Представництва ЄС до бенефіціара, тоді як за ЄС залишаються загальна відповідальність і контроль за результатами виконання програм. Основна відповідальність за отримання та використання ресурсів лежатиме не на донорах, а на самій країні-реципієнті, яка самостійно планує потреби в зовнішніх ресурсах і розробляє плани залучення та використання цих коштів, узгоджуючи їх з донорами.


Ключові слова:державний борг; гарантований державою борг; фіскальні ризики; дефіцит бюджету; державні запозичення; активні операції державного бюджету; дефіцитно-боргове коригування; внутрішні та зовнішні державні зобов’язання

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 24 - 36) ЗавантажитиЗавантажень : 121
Оригінал cтатті російською мовою (cтор. 24 - 36) ЗавантажитиЗавантажень : 193
Стаття надійшла до редакції 6 жовтня 2016 р.

Список використаної літератури

1. Даниленко А.І. Посилення державних підойм ефективного використання фінансових ресурсів // Економіка України. – 2015. – № 4. – С. 28–35.
2. Блер Т. Шлях ; [пер. з англ.]. – К. : Темпора, 2011. – 848 с.
3. Український тиждень. – 2016. – № 23 (447) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : tyzhden.ua/Politics/167067.
4. Кістерський Л., Плотніков О. Шляхи та інструменти євроінтеграції // Голос України. – 2012. – 23 березня. – С. 5.
5. Кістерський Л.Л., Липова Т.В. Міжнародна технічна допомога: шляхи підвищення ефективності : моногр. – К. : Видання Представництва Європейського Союзу в Україні, 2010. – 238 с.
6. Липова Т.В., Колосова В.П. Державне управління зовнішніми (предаксесаційними) ресурсами: досвід Польщі // Фінанси України. – 2013. – № 2. – С. 83–92.
7. Kistersky L., Prigmore K., Sics U., Lypova T. Donor Development Resources – Aid Programming and Implementation Guide. – K. : Publishing House “Kyiv University”, 2012. – 141 p.
8. Геєць В.М. До питання застосування підходів “плану Маршалла” для України // Економіка України. – 2015. – № 4. – С. 6–11.