№ 5/2019

Ekon Ukr. 2019 (5): 19–27https://doi.org/10.15407/economyukr.2019.05.019

УКРАЇНА МВФ: ОСНОВИ СПІВРОБІТНИЦТВА

УДК 339.97; 339.923

JEL: F33

ШАРОВ Олександр Миколайович¹

¹ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0001-8460-9996

«ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ», АБО ІСНУЮЧІ ПІДХОДИ ДО СПІВПРАЦІ З МВФ ТА РЕАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ

Україна стала членом МВФ у вересні 1992 р., невдовзі після проголошення незалежності у 1991 р. Проте насправді шлях до МВФ був значно довшим, оскільки він починався з моменту створення Фонду як спеціалізованої установи ООН, засновником якої також була Україна. За період членства наша країна неодноразово зверталася до МВФ за різною допомогою – як технічною, так і фінансовою. Утім, в Україні існує нерозуміння завдань і порядку функціонування Фонду (і серед пересічних громадян, і в колі політиків), що вимагає пояснень з тим, щоб зруйнувати певні міфи в цьому питанні.
Перший з міфів стверджує, що МВФ виконує роль глобального «тіньового уряду», тоді як насправді це організація, в якій усі члени (в тому числі Україна) можуть і повинні відігравати відповідну роль. У зв’язку з цим істотно зростає роль економічної дипломатії в налагодженні відносин як з МВФ, так і з окремими його членами. При цьому МВФ – це не «міжнародний банк», який намагається отримати від країн великі проценти, а, скоріше, міжнародна «каса взаємодопомоги», якою потрібно вміти користуватися. Проте відсутність кредитних програм з країною-членом – зовсім не обов’язково є поганим сигналом для неї. Багато країн вдало реформували свої економіки без отримання фінансової допомоги з боку МВФ.
Важливо розуміти, що МВФ не нав’язує свої умови кредитування, а бере до відома ту програму, яку насправді розробляє (принаймні, має розробляти) уряд країни-реципієнта. Нарешті, МВФ співпрацює не тільки з урядами країн-членів, але й з інститутами громадянського суспільства. Звісно, якщо вони здатні відповідним чином впливати на свої уряди.
Отже, вірне розуміння правил Фонду – зафіксованих у численних документах – може допомогти значно підвищити ефективність відносин України з МВФ.

Ключові слова:Міжнародний валютний фонд; співробітництво; уряд; міжнародні кредити

Бібл. 5.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 19 - 27)

Завантажити

Завантажень : 281

Стаття надійшла до редакції 12 квітня 2019 р.

Список використаної літератури
1. Mikesell R.F. The Bretton Woods Debates: A Memoir. – Princeton : Princeton University, 1994. – No. 192. – 68 p.
2. Войнович В.Н. Антисоветский Советский Союз. – М. : Материк, 2002. – 104 с.
3. James H. International Monetary Cooperation since Bretton Woods. – N. Y. : International Monetary Fund Oxford University Press, 1996. – 742 p.
4. Griffith-Jones S. The Role and Resources of the Fund / Problems of International Money ; [ed. by M. Posner]. – Washington D.C. : IMF, 1986 – 191 p.
5. Кузнецов В. Отношения России с МВФ // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 7. – С. 46–52.
6. Гаврилишин Б. Залишаюсь українцем. – К. : Пульсари, 2012. – 286 с.
7. Thirkell-White B. The IMF and the Politics of Financial Globalization – Basingstoke : Palgrave Macmillan, 2005. – 278 p.