СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ В ПРАКТИЦІ УПРАВЛІННЯ УДК 316.334:35.072.1(438)(477) БУТКО Микола Петрович1, РЕВКО Альона Миколаївна2 1Національний університет «Чернігівська політехніка», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/I-3869-2016 ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІОГУМАНІТАРНОГО ПРОСТОРУ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО УПРАВЛІННЯ: ДОСВІД ПОЛЬЩІ ТА УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ Розкрито, що сучасна стратегія сталого розвитку України має передбачати розбудову національно консолідованого, духовно-інтелектуального, відкрито демократичного, культурно розмаїтого, креативно-інформаційного суспільства, де головною домінантою виступає гармонізація соціального середовища з активними горизонтальними і вертикальними зв’язками, які базуються на всебічно вивіреному інституціональному забезпеченні. Метою такої стратегії, з урахуванням втрати значної частини економічного потенціалу, трагічних жертв і міграції з Криму і Сходу України, є забезпечення національної ідентичності, історичної соборності, всебічної самореалізації, соціалізації та гідного рівня життя, безпеки, формування інноваційно динамічної економіки і системи вітчизняної освіти, науки, культури, медицини, фізичної культури і спорту, відпочинку, інформаційної інтеграції української нації у цивілізований світ. Метою даної статті є дослідження особливостей прояву соціогуманітарного простору на сталий розвиток регіонів України та розробка просторової моделі організації соціальної інфраструктури в умовах децентралізованого управління на основі досвіду Польщі. Визначено структурно функціональну та просторово регулюючу компоненти соціогуманітарного простору. Встановлено, що заклади та інститути соціальної інфраструктури характеризуються диверсифікованими властивостями, які є базою для визначення просторової моделі організації соціальної інфраструктури. Ця модель залежить від взаємозв’язку інфраструктурних закладів з простором, що обслуговується, а також від кількості та структури населення цього простору. Показано, що на основі польського досвіду розроблено просторову модель організації соціальної інфраструктури соціогуманітарного простору України, яка базується на чіткому розмежуванні завдань, обов’язків і відповідальності між органами центральної влади та місцевого самоврядування. Визначено вектори модернізації соціальної інфраструктури соціогуманітарного простору регіонів України. Ключові слова:соціогуманітарний простір; соціальна інфраструктура; субсидіарність; децентралізація; місцеве самоврядування; просторова модель соціальної інфраструктури Бібл. 15; рис. 5; табл. 1
1. Wolff K.H. The Sociology of Georg Simmel / The Free Press. – Illinois : Glencoe, 1950. 2. Ledrut R. La Forme et le Sens dans la Société // Librairie des Méridiens. – 1984. – 192 p. 3. Jałowiecki B. Przestrzeń społeczna / Encyklopedia socjologii. –Т.3.– Warszawa : Oficyna Naukowa, 2000. 4. Пепа Т.В., Чернюк Л.Г. Інфраструктурне забезпечення соціального розвитку регіонів України (методолого-організаційний аспект) : моногр. – Вінниця : Едельвейс і К, 2015. – 280 с. 5. Вовканич С.Й.Соціогуманістичні імперативи трансформації гуманітарної політики в умовах гібридної війни і загроз буттю українськості : препринт наук. доп. – Львів : ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», 2018. – 25 с. 6. Соціогуманітарний простір і розвиток продуктивних сил України: методологічні аспекти визначення взаємодії : моногр. ; [наук. ред. М.А. Хвесик].– К. : НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України, 2009. – 92 с. 7. Kupiec L., Gołębiowska A., Wyszkowska D. Gospodarka przestrzenna. – T. IV : Infrastruktura społeczna. – Białystok : Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstiku, 2004. – 246 s. 8. Москаленко С. О. Актуальні проблеми державного управління у контексті формування та розвитку соціогуманітарного простору в Україні / Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ ; [голов. ред. М.М. Іжа]. – Вип. 3 (55). – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2013. – C. 97–101. 9. Бандур С.І., Заяць Т.А. , Куценко В.І. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи : моногр. – Черкаси : Брама–Україна, 2006. – 620 с. 10. Kokocińska K. Polityka regionalna w Polsce i w Unii Europejskiej.– Poznań : Wydawnictwo Naukowe UAM, 2009. – 204 s. 11. Dahlke P. Samorząd terytorialny w procesie kształtowania rozwoju gospodarczego regionu na przykładzie województwa wielkopolskiego. – Piła : Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej im. Stanisława Staszica, 2017. – 248s. 12. Szetela P. Rola samorządu terytorialnego w polskim systemie ochrony zdrowia: organizator, podmiot tworzący oraz płatnik // Zdrowie Publiczne i Zarządzanie. – 2015. – Nr. 13 (1). – S. 55–68. 13. Herbst M. Decentralizacja oświaty.– Warszawa : Biblioteczka Oświaty Samorządowej. – 2012. – Nr. 7. – 274 s. 14. GłowackiJ. Finansowanie kultury i zarządzanie instytucjami kultury. – Kraków : Uniwersytet Ekonomiczny, Małopolska Szkoła Administracji Publicznej, 2007. –274 s. 15. Бутко М.П., Ревко А.М. Соціальна інфраструктура як каталізатор модернізації соціогуманітарного простору регіонів України // Регіональна економіка. – 2017. – № 4 (86). – С. 28–37. |
|
Видається з вересня 1958 р. |
|||
| Login |
| |||