Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 2/2022

Ekon Ukr. 2022 (2): 3–19
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.02.003

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

УДК 339.9.01

JEL: L4, L5, O33

БІЛЯНСЬКИЙ Олександр Іванович1, ЛИПОВ Володимир Валентинович2

1Міністерство економіки України, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/V-5881-2017
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0003-3215-0612


РЕГУЛЮВАННЯ КОНКУРЕНЦІЇ В ЕКОНОМІЦІ ПЛАТФОРМ: ПРОБЛЕМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ


Важливим наслідком цифровізації економіки стала кардинальна перебудова інституційного ландшафту господарської діяльності людини. Її ключовим елементом є швидке поширення платформенної бізнес-моделі, яке досягається завдяки конкурентним перевагам порівняно з традиційними ієрархічними структурами. У нових умовах трансформація їх джерел та інструментарію конкурентної боротьби актуалізує завдання перегляду засад конкурентної політики держави.
Визначено специфіку інформаційних (цифрових) платформ як об’єкта регулюючого впливу, окреслено засади регулювання в цифровій економіці, зазначено роль ІП як регуляторних посередників, виокремлено особливості конкурентної політики держави в економіці ІП. Розглянуто напрями ринкового позиціонування, джерела конкурентних переваг цифрових платформ та їх вплив на трансформацію регуляторної політики. Акцентовано увагу на особливостях поєднання жорстких правил і загальних принципів, розсіяного моніторингу й алгоритмічного управління, необхідності врахування відмінностей B2B, B2C і P2P у процесі регулювання діяльності платформ. Представлено інструменти їх регулювання. Визначено регулюючі функції цифрових платформ і обґрунтовано ключову роль репутаційних інструментів як засобу регулювання. Проаналізовано передумови і механізми використання цифрових платформ як регуляторних посередників. Наведено приклади регуляторного посередництва.
До напрямів конкурентної політики віднесено підтримку розвитку цифрових платформ, захист конкуренції та обмеження монополізації формованих платформами ринків, захист конкуренції у екосистемах платформ. Увагу зосереджено на ролі даних як специфічного фактора виробництва і ресурсу отримання конкурентних переваг на ринках платформ. Представлено інструменти заборон і зобов’язань, що можуть використовуватися для обмеження антиконкурентної поведінки. Проаналізовано передумови появи і засоби антиконкурентних дій структуроутворюючих (домінантних) платформ. Злиття і поглинання досліджено як об’єкт регулювання антиконкурентних дій у платформенній економіці. Розглянуто вплив платформізації на перспективи розвитку національної конкурентної політики.


Ключові слова:конкурентна політика; економічне регулювання; цифрова економіка; цифрові платформи.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 3 - 19) ЗавантажитиЗавантажень : 819
Стаття надійшла до редакції 17 грудня 2021 р.

Список використаної літератури

1. Rochet J.-C., Tirole J. Platform Competition in Two-Sided Markets. Journal of the European Economic Association. 2003. Vol. 1. No. 4. P. 990–1029.
2. Evans D. The Antitrust Economics of Multi-Sided Platform Markets. Yale Journal of Regulation. 2003. No. 20. P. 325–381.
3. Evans D., Schmalensee R. Antitrust Analysis of Platform Markets: Why the Supreme Court Got it Right in American Express. New York, Competition Policy International, 2019. 214 р.
4. The Evolution of Antitrust in the Digital Era: Essays on Competition Policy. Evans D., Fels A., Tucker C. (Eds.). New York, Competition Policy International, 2020. Vol. 1, 304 р.; Vol. 2. 304 p.
5. Stucke M. Virtual Competition: The Promise and Perils of the Algorithm-Driven Economy. Cambridge, Harvard University Press, 2016. 368 p.
6. Липов В. Вплив платформізації на трансформацію соціально-економічних зв’язків: конкурентна складова. Економічний вісник Донбасу. 2021. № 3 (65). С. 222–233.
7. Casadesus-Masanell R., Ruiz-Aliseda F. Platform Competition, Compatibility, and Social Efficiency. NET Institute. Working Paper. 2009. No. 08.32. 51 p.
8. Duch-Brown N. The Competitive Landscape of Online Platforms. JRC Digital Economy Working Paper. 2017. No. 04. 33 p.
9. Гриценко А., Липов В. Информационные платформы как сетевая институциональная трансформація. Journal of Institutional Studies. 2020. № 12 (2). С. 132–148.
10. Smorto G. Regulating (and Self-regulating) the Sharing Economy in Europe: An Overview. Multidisciplinary Design of Sharing Services. M. Bruglieri (Ed.). New York, Springer International Publishing AG, 2018. Р. 111–128.
11. Busch Ch. Self-Regulation and Regulatory Intermediation in the Platform Economy. The Role of the EU in Transnational Legal Ordering: Standards, Contracts and Codes. Gamito M.C., Micklitz H.-W. (Eds.). Northampton, Massachusetts, Edward Elgar, 2019. P. 115–134.
12. Dunne N. Platforms as Regulators. 2020. Jul 31. URL: ssrn.com/abstract=3665007
13. Андрійчук О., Андрійчук В. Акт про цифрові ринки: нова філософія регулювання конкуренції в ЄС. Економіка України. 2021. № 8. С. 26–37. doi.org/10.15407/economyukr.2021.08.026
14. Miller S. First Principles for Regulating the Sharing Economy. Harvard Journal on Legislation. 2016. No. 147. Р. 147–202.
15. Crémer J., Montjoye E.-A., Schweitzer H. Competition Policy for the Digital Era. Luxembourg, Publications Office of the European Union, 2019. 133 р. URL: https:// op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/21dc175c-7b76-11e9-9f05-01aa75ed71a1/language-en (дата звернення 09.12.2021).
16. Parker, G., Petropoulos G., van Alstyne M. Digital platforms and antitrust. Bruegel Working Paper. 2020. No. 6. 32 p.
17. Bourreau M. Perrot A. Digital Platforms: Regulate Before it’s Too Late. Notes du conseil d’analyse économique. 2020. Vol. 60. No. 6. P. 1–12.
18. Ciriani S., Lebourges M. The Role of Market Power in Economic Growth: an Analysis of the Differences Between EU and US Competition Policy Theory, Practice and Outcomes. European Journal of Government and Economics. 2016. Vol. 5. No. 1. P. 5–28.
19. van Gorp N., Batura O. Challenges for Competition Policy in the Digitalised Economy. Study for the ECON Committee, European Parliament. Brussels, Directorate General for Internal Policies, 2015. 84 p.
20. Nochebuena C., Juárez B. Сompetiting Police for the Regulation Online Platform in the APEC Region. Mexico, FTI, 2019. 84 p.
21. Липов В. Соціально-економічне підґрунтя відмінностей конкурентної політики США та ЄС: інформаційні (цифрові) платформи. Український Щорічник з Європейських Інтеграційних Студій. 2020. Вип. V. С. 87–100.
22. Abbot K., Levi-Faur D., Snidal D. Theorizing Regulatory Intermediaries. Annals of the American Academy of Social and Political Sciences. 2017. No. 670 (1). P. 14–35.
23. Coglianese C., Mendelson E. Meta Regulation and Self-Regulation. Research Paper Penn Law School Public Law and Legal Theory. 2012. No. 12-11. 34 р. URL: papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2002755 (дата звернення: 09.12.2021).
24. Липов В. Информационные платформы и цифровизация туризма в условиях кризиса: потенциал, проблемы, парадоксы. Туризмът и глобалните кризи. Велико Търново, Издателство „Ай анд Би“, 2021. С. 588–597.