№ 5/2022

Ekon Ukr. 2022 (5): 59–76https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.059

СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ В ПРАКТИЦІ УПРАВЛІННЯ

УДК 331.103:005.3312.04.2022

JEL: J00, J22

КОЛОТ Анатолій Михайлович¹, ГЕРАСИМЕНКО Оксана Олександрівна²

¹Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=55338407700
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-4393-9806
²Київський національний університет імені Тараса Шевченка , Research ID : http://www.researcherid.com/rid/http://www.researcherid.com/rid/K-8003-2018
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-1122-1189

НОВІТНІ ФОРМАТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ПРИРОДА, ВИКЛИКИ, ТРАЄКТОРІЇ РОЗВИТКУ

Наведено наукову аргументацію авторської ментальної моделі трансформацій трудової діяльності як компоненти нової суспільної (не)нормальності, що постає симбіозом трьох «великих вибухів» – інформаційно-цифрових трансформацій, санітарно-епідеміологічних обмежень, воєнної агресії. Викладено авторське бачення щодо походження, характеру і природи «великих вибухів», сфокусовано увагу на їх наслідках для соціально-трудового розвитку.
Розкрито змістові характеристики атомізації простору, яка виникає в умовах хиткості, тривожності, непередбачуваності життєдіяльності економічно активної людини в період воєнного стану. Наголошено, що новим викликом соціально-трудового буття стала вимушена потреба в безпеці робочого місця, організованого у власному помешканні, та зміні локації в пошуках прихистку від воєнної агресії.
На підставі результатів опитування, які засвідчують збереження активної життєвої позиції серед українців в умовах війни, зроблено висновок, що наявність за воєнного стану зайнятості – дистанційної чи стандартної – впливає на впевненість у власних силах під час подолання життєвих труднощів. Узагальнено прояви атомізації (стиснення) життєвого простору економічно активної людини в період воєнного стану, акцентовано на прекаризації часу, відведеного на відпочинок.
Розглянуто проблему доходів; констатовано, що наявність доходу не тільки дозволяє задовольнити базові потреби людини, а й вселяє відчуття безпеки й знижує тривожність і занепокоєння перед невизначеністю в майбутньому.
Охарактеризовано моделі поведінки суб’єктів соціально-трудових відносин щодо перспектив і привабливості віддаленої роботи. Доведено залежність атомізації життєвого простору економічно активних людей та дифузії діяльності від масштабів віддаленої роботи, яка набула нових формату і проявів за воєнного часу, на тлі масштабних та інтенсивних міграційних потоків. Висловлено гіпотезу, що новітні траєкторії розвитку форматів організації трудової діяльності вибудовуватимуться за альтернативними варіантами гібридних моделей зайнятості з домінуванням традиційних робочих місць у приміщеннях роботодавців із застосуванням технологічних рішень «Індустрії 4.0» і пріоритетом людського ресурсу.

Ключові слова:нова (не)нормальність; соціально-трудовий розвиток; атомізація життєвого простору; дифузія трудової діяльності; організація суспільної праці; дистанційна зайнятість; віддалена робота.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 59 - 76)

Завантажити

Завантажень : 230

Стаття надійшла до редакції 12 квітня 2022 р.

Список використаної літератури
1. Колот А.М., Герасименко О.О. Праця XXI: філософія змін, виклики, вектори розвитку. Моногр. Київ, КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2021. 488 с.
2. Колот А., Герасименко О. Сфера праці в умовах глобальної соціоекономічної реальності 2020: виклики для України. Київ, Фонд ім. Фрідріха Еберта в Україні, 2020. 32 с.
3. Колот А., Герасименко О. Цифрова трансформація та нові бізнес-моделі як детермінанти формування економіки нестандартної зайнятості. Соціально-трудові відносини: теорія і практика. 2020. № 10 (1). С. 33–54.
4. Колот А.М., Герасименко О.О. Детермінанти формування соціально-трудової платформи «Праця 4.0». Вісник Прикарпатського університету. Сер. Економіка. 2020. Вип. 15. С. 80–92.
5. Колот А.М., Герасименко О.О. Концепт «Праця 4.0»: теоретико-прикладні засади формування та розвитку. Економіка і прогнозування. 2020. № 1. С. 7––31. doi.org/10.15407/eip2020.01.007
6. Колот А.М., Герасименко О.О. Соціально-трудовий розвиток в ХХІ столітті: до природи глобальних змін, нових можливостей, обмежень і викликів. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1. С. 97–125.
7. Колот А.М. Соціально-трудова реальність – ХХІ: філософія становлення, можливостей та викликів. Економіка України. 2021. № 2. С. 3–31. doi.org/10.15407/economyukr.2021.02.003
8. Закарія Ф. 10 уроків для світу після пандемії. Пер. з англ. А. Марховської, О. Ємельянової. Київ, Наш формат, 2021. 264 с.
9. Почепцов Г.Г. Коронавирус: как меняются наше сознание и будущее. Харків, Фоліо, 2020. 250 с.
10. Валерія Чепурко. Соціолог Євген Головаха: Війна змусила нас подолати пострадянську апатію не за сторіччя, а за дні. КП в Україні. 2022. 28 бер. URL: kp.ua/ua/life/sotsioloh-jevhen-holovakha-vijna-zmusila-nas-podolati-postradjansku-apatiju-ne-za-storichchja-a-za-dni (дата звернення: 30.03.2022).
11. Кейнс Дж.М. Экономические возможности для наших внуков. Вопросы экономики. 2009. № 6. С. 60–69.
12. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры. Пер. с фр., послесл. и примеч. Е.А. Самарской. М., Республика; Культурная революция, 2006. 269 с.