№ 6/2022

Ekon Ukr. 2022 (6): 54–65https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.06.054

СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ В ПРАКТИЦІ УПРАВЛІННЯ

УДК 330.101: 364.1 (005.334)

JEL: A13, C82, CI31, CI38

РИНДЗАК Ольга Тадеївна¹

¹ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=56626136700
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0001-9889-3510

ОЦІНЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВРАЗЛИВОСТІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Розробка ефективних стратегій і прийняття оперативних рішень у системі управління надзвичайними ситуаціями повинні ґрунтуватися на комплексному оцінюванні вразливості соціальних систем. Для цього слід розвивати його теоретико-методологічні основи в напрямі забезпечення його комплексності. Сформульовано авторське визначення вразливості як властивості соціальної системи, що характеризується мірою схильності, чутливості до шкідливого впливу небезпечних подій і водночас ступенем здатності справлятися з ними, чинити опір і відновлюватися після них. Проаналізовано такі основні фактори вразливості, як диспозиція, схильність зазнати впливу лиха, катастрофи (exposure); чутливість (susceptibility) і резилетність (resilience). Висвітлено чотири компоненти соціальної вразливості (економічну, соціальну, екологічну, фізичну) та головні індикатори їх оцінювання.
Показано, що економічна вразливість характеризує потенційний вплив небезпек на економічні процеси, майно чи певні сектори економіки; соціальна – стосується окремих груп населення, які не здатні самостійно впоратися з катастрофами, їх зв’язку, характеру відносин із суспільством; екологічна – включає індикатори, що характеризують вплив небезпечних подій на природне середовище (флору, фауну, екосистеми, біорізноманіття); фізична – визначає можливість, потенціал певного елемента чи системи зазнати змін або пошкоджень під впливом природних чи антропогенних небезпек. Запропоновано аналіз ментальної вразливості, яка включає не лише установки окремих індивідів чи груп стосовно навколишнього світу, зокрема небезпек і загроз, а й загальний спосіб мислення, певні знання і навички подолання проблем.
Розроблено логіко-структурну схему дослідження соціальної вразливості, що дозволяє здійснити комплексний підбір індикаторів для кожної її компоненти (економічної, соціальної, екологічної, фізичної та ментальної) крізь призму факторів диспозиції, чутливості й резилентності. Комплексне оцінювання соціальної вразливості є передумовою для розробки заходів з її зменшення, що здатне запобігти людським, фізичним і економічним втратам.

Ключові слова:соціальна вразливість; небезпечна подія; компоненти і фактори вразливості; індикатори вразливості.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 54 - 65)

Завантажити

Завантажень : 185

Стаття надійшла до редакції 2 травня 2022 р.

Список використаної літератури
1. Wisner B., Blaikie P., Cannon T., Davis I. At risk: natural hazards, people’s vulnerability and disasters. 2nd ed. New York, Routledge, 2004. 134 p.
2. Shi P. Hazards, Disasters, and Risks. Disaster Risk Science. 2019. Jun 05, P. 1–48. doi.org/10.1007/978-981-13-6689-5_1
3. Singh S.R., Eghdami M.R., Singh S. The Concept of Social Vulnerability: A Review from Disasters Perspectives. International Journal of Interdisciplinary and Multidisciplinary Studies. 2014. Vol. 1. No. 6. P. 71–82.
4. Balica S., Wright N. Reducing the complexity of the flood vulnerability index. Environmental hazards. 2010. No. 9. P. 321–339.
5. Kumar D., Kumar R.B., Shyam S., Ratnayke U.R. Indicator Based Assessment of Iintegrated Flood Vulnerability Index for Brunei Darussalam. International journal of disaster risk management. 2021. Vol. 2. No. 2. P. 47–70. doi.org/10.18485/ijdrm.2020.2.2.4
6. Galderisi A., Ceudech A., Ferrara F.F., Profice A.S. Integration of different vulnerabilities vs. Natural and Na-tech Hazards. ENSURE Project, Del. 2.2. 2010. 108 р.
7. Tapsel S., McCarthy S., Faulkner H., Alexander M. Social vulnerability to natural hazards. Flood Hazard Research Centre. Middlesex University, 2010. 93 p.
8. Villagrán de León J.C. Vulnerability: A Conceptual and Methodological Review. Studies of the University: Research, Counsel, Education, Publication Series of UNU-EHS. 2006. No. 4. 64 p.
9. Kumar D., Kumar R. Bhattacharjya. Study of Integrated Social Vulnerability Index SoVIint of Hilly Region of Uttarakhand, India. Environmental and Climate Technologies. 2020. Vol. 24. No. 1. P. 105–122. doi.org/10.2478/rtuect-2020-0007
10. Rana I.A., Routray J.K. Multidimensional Model for Vulnerability Assessment of Urban Flooding: An Empirical Study in Pakistan. International Journal of Disaster Risk Science. 2018. Vol. 9. P. 359–375. doi.org/10.1007/s13753-018-0179-4
11. Dwyer A., Zoppou C., Nielsen O. et al. Quantifying social vulnerability: A methodology for identifying those at risk to natural hazards. Geosciences Australia. Record 2004/14. 101 р. URL: www.geosci.usyd.edu.au/users/prey/Teaching/Geos-2111GIS/Ref/GA4267-IdentifyingRisks.pdf
12. Dunning C.M., Durden S. Social Vulnerability Analysis: A Comparison of Tools. IWR White Paper. 2013. Feb. URL: www.iwr.usace.army.mil/Portals/70/docs/iwrreports/Social_Vulnerability_Analysis_Tools.pdf
13. Lundern L., Jonsson A. Assessment of Social Vulnerability. A Literature Review of Vulnerability Related to Climate Change and Natural Hazards. CSPR Briefing. 2012. No. 9. 20 p.