УКРАЇНСЬКА ЕКОНОМІКА ПІД ЧАС ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ РФ І В ПЕРІОД ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УДК 354:351 JEL: N40, H73 1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/ ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПОВОЄННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ Висвітлено політико-економічні та соціальні умови і чинники, що визначали завдання і напрями трансформації органів влади в Німеччині, Японії та Південній Кореї після Другої світової війни. Обґрунтовано особливості формування їх національних моделей державного управління, зроблено деякі висновки з їх досвіду, що можуть бути корисними для України. Виокремлено особливості такого досвіду, за якими можна ідентифікувати побудову різних за інституційним забезпеченням моделей державного управління. Показано, що відмінності таких моделей мали історичні витоки, а самі моделі формувалися за специфічних для кожної країни обставин, що позначилося на механізмах і наслідках їх впливу на повоєнний розвиток держави і її місце в глобальному світі. Ключові слова:державне управління; органи влади; довіра до влади; авторитарний досвід; післявоєнні реформи; окупаційна влада; союзники; спроможність влади; уряд; трансформація.
1. Економіка України. 2015. № 4. С. 6–96. URL: economyukr.org.ua/?page_id=17&lang=uk&mode=view&year=2015&issueno=4 2. Philpott D. Revolutions in Sovereignty: How Ideas Shaped Modern International Relations. Princeton, Princeton University Press, 2001. 352 p. 3. Gareau F. Morgenthau's Plan for Industrial Disarmament in Germany. The Western Political Quarterly. 1961. Vol. 14. No. 2. P. 517–534. URL: www.jstor.org/stable/443604 4. Гузикова М.О. Трансформации германского суверенитета после Второй мировой войны. Международные отношения в XIX–XXI веках. Сб. трудов молодых исследователей. Вып. 4. Екатеринбург, Изд-во Урал. ун-та. 2008. С. 31–37. 5. Дубинин Ю.А., Мартынов Б.Ф., Наринский М.М., Юрьева Т.В. Ялтинско-Потсдамская система, 2017. Т. 3. 552 с. В: История международных отношений. Учебник. В 3 т. Под общ. ред. А.В. Торкунова, М.М. Наринского. 2-е изд., испр. М., Аспект Пресс, 2017. 6. Кудряченко А.І. Федеративна Республіка Німеччина: засади демократичного сходження. Моногр. ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Київ, Фенікс, 2020. 656 c. URL: ivinas.gov.ua/images/FRNzasadysxod2020.pdf 7. Шаров О.М. Уроки та перспективи «плану Маршалла» для України. Економіка України. 2015. № 4. С. 12–18. URL: economyukr.org.ua/?page_id=723&lang=uk&aid=553 8. Эрхард Л. Благосостояние для всех. М., Дело, 2001. 352 с. 9. Kunz D.B. The Marshall Plan reconsidered: a complex of motives. Foreign Affairs. 1997. Vol. 76. No. 3. P. 162–170. 10. Власюк О.С. План Маршалла для України: економічні, реформаторські та зовнішньополітичні аспекти. Стратегічні пріоритети. 2014. № 3. C. 5–13. 11. Стрельцов Д.В. Система государственного управления Японии в послевоенный период. М., МАКС Пресс, 2002. 304 с. 12. Изотов А. Япония: концепция выхода в лидеры. М., Экономика, 1991. 196 с. 13. Панов А.Н. Революция Сёва. Модернизация Японии в послевоенный период (1945–1952 гг.). М., Восток – Запад, 2010. 288 с. 14. Молодякова Э.В., Маркарян С.Б. Модернизация: японский феномен. Восточная аналитика. 2011. № 2. С. 7–13. 15. Япония в эпоху великих трансформаций. Под ред. Д.В. Стрельцова. М., АИРО-ХХІ, 2020. 320 с. 16. Толстокулаков И.А. Политическая модернизация в Республике Корея (1945–1987 гг.). Вестник ДВО РАН. 2005. № 2. С. 49–64. 17. Суслина С. Государственное регулирование экономики: опыт Республики Корея. URL: vasilievaa.narod.ru/ptpu/7_4_03.htm 18. Прозоровский А.С. Политический лидер и модернизация на Востоке. Опыт Индонезии и Южной Кореи во второй половине ХХ века. М., ИМЭМО РАН, 2009. 132 с. 19. Мазуров В.М., Синицын Б.В. Южная Корея. Драматическое перепутье. М., Изд-во Восточной лит-ры, 1963. 152 с. 20. Республика Корея: становление современного общества. Отв. ред. А.В. Загорский. Корейский фонд. М., 1996. 131 с. |
|
Видається з вересня 1958 р. |
|||
| Login |
| |||