УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УДК 330.341.1 JEL: 031, 034 1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/ БРЕНДИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ До 24 лютого 2022 р. розвиток економіки України відбувався в умовах занепаду інноваційної сфери і перманентних реформ управління галуззю інтелектуальної власності. Як наслідок, національні компанії і окремі особи поступово втрачали потенціал щодо патентування винаходів, реєстрації торгових марок, використання брендингу як способів захисту інтелектуальної власності на міжнародному і національних ринках. Очікуваний приплив інвестицій транснаціональних компаній у повоєнний період неодмінно посилить конкуренцію на внутрішньому ринку за володіння об’єктами права інтелектуальної власності. Ключові слова:бренди; брендинг; інтелектуальна власність; інновації; глобальні рейтинги брендів.
1. Інноваційна Україна – 2020. Національна доповідь. За ред. В.М. Гейця та ін. Київ, НАН України, 2015. 336 с. 2. Єгоров І.Ю. Система комплексних індикаторів оцінки науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті процесів євроінтеграції. Наука та інновації. 2016. № 4. С. 21–23. 3. Бажал Ю. Інноваційна економічна політика України: ліберальний поворот. У: Економічні свободи для зміцнення соціально-економічного розвитку України в умовах глобальних трансформацій. Наук. ред. В. Юрчишин. Центр Разумкова. Київ, Заповіт, 2020. С. 38–44. URI: ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/21095 4. Андрощук Г.О., Давимука С.А., Федулова Л.І. Національні інноваційні системи: еволюція, детермінанти результативності. Моногр. Київ, Парламентське видавництво, 2015. 512 с. 5. Хаустов В.К. Інноваційний вимір курсу України на євроінтеграцію. Економіка і прогнозування. 2018. № 2. С. 135–150. doi.org/10.15407/eip2018.02.135 6. Федулова Л.І. Тенденції інноваційного розвитку економіки України як результат державної політики. Інноваційна економіка. 2018. № 1-2. С. 11–19. 7. Гевко В.І. Інноваційна політика держави як чинник соціально-економічного розвитку. Агросвіт. 2020. № 10. С. 136–143. doi.org/10.32702/2306-6792.2020.10.136 8. Тарасюк М.В., Малярчук О.В. Сучасний стан реалізації інноваційної політики України та її фінансове забезпечення. Економiка та держава. 2017. № 1. С. 19–24. 9. Яцкевич І.В. Інноваційна політика України у післявоєнний період. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 39. doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-53 10. Хаустов В.К. Інтелектуальна власність — потенціал інноваційного розвитку України. Економіка України. 2021. № 1. С. 69—83. doi.org/10.15407/economyukr.2021.01.069 11. Чугрій Н.А. Роль нематеріальних активів у капіталізації вартості підприємств: зарубіжний досвід та вітчизняні реалії. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. 2018. Вип. № 5 (67). С. 204–210. 12. Шендригоренко М.Т. Нематеріальні активи підприємства як об’єкт обліку та аудиту. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Вип. 13. С. 625–628. 13. Юрченко О.В., Деділова Т.В., Кирчата І.М. Економічні аспекти впливу інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства. Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. 2022. № 1 (28). С. 51–60. doi.org/10.30977/PPB.2226-8820.2022.28.51 14. Бриль І.В. Формування та використання нематеріальних активів підприємств для підвищення їх капіталізації. Наукова доповідь. Інститут економіки промисловості НАН України. Київ, 2015. 71 с. 15. Деркач О.Г., Кузьміна А.О. Методичні підходи до формування бренд-орієнтованої системи управління підприємством. Проблеми системного підходу в економіці. 2020. Вип. 5 (79). С. 140–147. 16. Дядик Т.В. Брендинг та інтернет-брендинг – найважливіші інструменти формування бренду підприємства. Економічний простір. 2020. № 156. С. 124–128. |