№ 3/2018

Ekon Ukr. 2018 (3): 21–35https://doi.org/10.15407/economyukr.2018.03.021

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

УДК 005.21:005.332.4 (477)

ЛИПОВ Володимир Валентинович¹

¹ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/V-5881-2017
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0003-3215-0612

КОНКУРЕНТНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

І. Вихідні засади геоекономічного аналізу та прогнозування стратегії
розвитку України в умовах глобалізації
Резюме
Розглянуто природно-ресурсний та соціокультурний потенціали формування конкурентних стратегій інтеграції України у глобальну економіку. Акцентовано увагу на суперечностях впливу факторів природного середовища, до яких віднесено багатство природних ресурсів та серединність розташування, які одночасно створюють можливості та формують виклики розбудові незалежної економіки, зокрема, зумовлюють амбівалентність соціальних орієнтацій цінностей, властивих національній культурі господарювання та формування феномену «ресурсного прокляття», перепони отриманню міжнародних конкурентних переваг за рахунок впровадження сучасних технологій. Розглянуто вплив цінностей на формування конкурентних стратегій. На прикладі використання результатів дослідження дистанції соціальної довіри українців у рамках World Values Survey (хвиля 2010¬–2014 рр.) показано витоки проблеми розбудови ефективної моделі капіталістичного устрою на основі цінностей, що одночасно заперечують як індивідуальну ініціативу, так і форми соціальної взаємодії, що виходять за рамки близького оточення. Тим самим обмежуються можливості становлення моделей корпорації як об’єднання капіталів (держави англосаксонської моделі) або індивідів (країни Північної та Центральної Європи (ПЦЄ)). Водночас півторасторічний досвід економічної модернізації заперечує традиційні цінності взаємної відповідальності власника та найманого працівника, на яких побудовано патріархальні корпорації країн Південно-Східної Азії (ПСА). Показано, що така ситуація зумовлює відмінність сформованої моделі взаємодії корпорації та держави від моделей мінімізації етатизму чи його допущення (країни англосаксонської моделі та ПЦЄ) або уявлення про державу як про велику корпорацію (країни ПСА) та формування олігархічно-кланової структури, спрямованої на отримання рентних доходів за рахунок експлуатації ресурсів держави. Наголошено на необхідності врахування вимог підтримки компліментарності елементів національної культури господарювання і інституціональної структури економічної моделі, що формується. Розглянуто інструменти інституційних трансформацій, які можуть бути використані в процесі формування конкурентних стратегій України (інституційний бріколадж (bricolage), рекомбінація, нашарування (layering), реінтерпретація (translation), зміщення (displacement), трансплантація (transplantation), вирощування).

Ключові слова:геоекономіка, інституції, інституційна компліментарність, інституційні трансформації, конкурентні стратегії, національна культура, природно-ресурсний потенціал, соціальні орієнтації ціннісної системи

Бібл. 35; рис. 2

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 21 - 35)	Завантажити	Завантажень : 232
Оригінал cтатті російською мовою (cтор. 21 - 35)	Завантажити	Завантажень : 72

Стаття надійшла до редакції 2 жовтня 2017 р.

Список використаної літератури
1. Фокс Дж. Торговельна політика США – час почати спочатку // Економіка України. – 2017. – № 5 6. – С. 16–30.
2. Білорус О.Г. Інтровертний геоекономічний розворот США та його потен ціальні глобальні наслідки // Економіка України. – 2017. – № 5-6. – С. 67–77.
3. Яременко О.Л. Глобальні дисбаланси та новий протекціонізм: інституційна гіпотеза // Економіка України. – 2017. – № 5-6. – С. 106–122.
4. Артьомова Т.І. Глобальне економічне лідерство у контексті ціннісного ана лізу // Економіка України. – 2017. – № 5-6. – С. 123–135.
5. Осташко Т.О. Протекціонізм у торговельній політиці США: висновки для України // Економіка України. – 2017. – № 5-6. – С. 136–150.
6. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку ; [ за ред. В.М. Гейця] / Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. – К. : Фенікс, 2003. – 1008 с.
7. Конкурентоспроможність національної економіки ; [за ред. Б.Є. Кваснюка] / Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. – К. : Фенікс, 2005. – 582 с.
8. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації ; [за ред. Я.А. Жаліла] / Національн. Ін.-т стратегічн. досліджень. – К. : Знання України, 2005. – 388 с.
9. Стратегічні виклики XXI століття суспільству та економіці України. – В 3 т. – Т. 3: Конкурентоспроможність української економіки ; [за ред. В.М. Гейця, В.П. Семиноженка, Б.Є. Кваснюка]. – К. : Фенікс, 2007. – 556 с.
10. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підви- щення ; [за ред. І.В. Крючкової] / Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. – К. : Основа, 2007. – 488 с.
11. Шнипко О. Конкурентоспроможність України в умовах глобалізації. – К. : Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2009. – 456 с.
12. Конкурентоспроможність: країна, регіон, підприємство ; [за ред. Ю.В. По- лунєєва] / Рада конкурентоспроможності України. – К. : ЛАТ&К, 2006. – 176 с. 13. Геєць В.М. Чому знову настав час починати спочатку? // Економіка Украї- ни. – 2017. – № 5-6. – С. 31–38.
14. Гаврилишин Б. Національна ідея, утопія чи реальна можливість / Конку- рентоспроможність: країна, регіон, підприємство ; [за ред. Ю.В. Полунєєва] / Рада конкурентоспроможності України. – К. : ЛАТ&К, 2006. – С. 26–35.
15. Гриценко А.А. Логіко-історичні засади кардинальних економічних змін і перехід до реконструктивного розвитку // Економіка України. – 2017. – № 5-6. – С. 39–57.
16. Инглхарт Р., Вельцель К. Модернизация, культурные изменения и демокра- тия. – М. : Новое издательство, 2011. – 464 с.
17. Бродель Ф. Игры обмена. – М. : Прогресс, 1988. – 632 c.
18. Гаврилишин Б. До ефективних суспільств. Дороговкази в майбутнє. – К. : ПУЛЬСАРИ, 2009. – 248 с.
19. Banfield E. The Moral Basis of a Backward Society. – Glencoe, Illinois : The Free Press, 1958. – 204 р.
20. Харрисон Л. Евреи, конфуцианцы и протестанты. Культурный капитал и конец мультикультурализма. – М. : Мысль, 2014. – 286 с.
21. Харрисон Л. Главная истина либерализма. Как политика может изменить культуру и спасти её от самой себя. – М. : Новое издательство, 2008. – 282 с.
22. Патнам Р. та ін. Творення демократії. Традиції громадської активності в сучасній Італії. – К. : Основи, 2001. – 302 с.
23. Липов В. Транзиционная впадина, институциональное напряжение и ком- плементарная обусловленность институциональных изменений в соціально-эко- номических системах / Постсоветский институционализм: десять лет спустя : моногр. – В 2 т. – Т. 1. – Донецк : ГВУЗ ДонНТУ, 2013. – С. 224–242.
Липов В. В., с. 21—35.
24. Люттвак Э. Стратегия. Логика войны и мира. – М. : Ун-т Д. Пожарского, 2012. – 392 с.
25. Липов В. Институциональная комплементарность соціально-экономиче- ских систем. – Харьков : Изд-во ХНУ имени В.Н. Каразина, 2011. – 484 с.