№ 10/2018

Ekon Ukr. 2018 (10): 88–100https://doi.org/10.15407/economyukr.2018.10.088

ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

УДК 339.9:001:111.83

ТАРАСЕВИЧ Віктор Миколайович¹

¹Український державний університет науки і технологій, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/E-8342-2019
OrcID ID : https://orcid.org/http://orcid.org/0000-0002-6997-0166

ПРОБЛЕМАТИКА ІСТИНИ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ НАУЦІ

У статті розглядається актуальна проблематика істини, її змісту та видів в контексті еволюції світової класичної, некласичної та постнекласичної науки. Дана критична характеристика кореспондентської, прагматичної, когерентної, конвеціальної та консенсусної концепцій істини. Запропонована і обґрунтована концепція цільної істини. Зроблено акцент на її універсумному характері, складній організації, будові та структурі.
Цілісна істина визначається як n-вимірна відповідність економіко-універсумного знання надскладному людинорозмірному економічному темпоральному простору (об'єкту) в його (відповідності) співвіднесеності з людською життєдіяльністю, її сферами та елементами. "Внутрішній світ", будова цілісної істини, яка саме таким чином розуміється, у першому наближенні можуть бути представлені трьома взаємозв'язаними складовими: науковою, позанауковою і синтетичною.
Наукова складова цілісної істини – складна система співвіднесеностей, з одного боку, відношення наукового економічного знання до об'єкта, а з іншого – відношень знання до суб'єкта, умов, процесу, результату тощо, наукової та практичної економічної діяльності, а також відношень економічного знання до самого себе. Елементами позанаукової складової цілісної істини можуть бути співвіднесеності відносин: 1) позанаукових економічних знань до різних феноменів відповідного виду осягнення та відображеної ним реальності в універсумному контексті; 2) позанаукового знання до самого себе і до знань – результатів інших видів пізнання. Синтетична складова цілісної істини являє собою поєднання і синергію наукової та позанаукової складових. Кількість таких комбінацій не піддається короткому описанню, оскільки повинні бути співвіднесені різні відношення багатьох видів осягнення та пізнання як між собою, так і з їх відношеннями до численних феноменів людської життєдіяльності.
Таким чином, у сучасній науці поряд з ускладненням наукової істини і процесу її набуття зріє розуміння неможливості останнього поза зверненням до цілісної істини та опануванням нею. Необхідно навчитися визначати міру і відповідність цілісної істини, жорсткі умови, передумови і межі, в яких економіко-універсумне знання відповідає тій чи іншій сфері надскладного людинорозмірного об'єкта.

Ключові слова:класична, некласична і постнекласична наука; кореспондентська, прагматична, когерентна, конвенціональна, консенсусна і цілісна істина

Бібл. 26

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 88 - 100)	Завантажити	Завантажень : 685
Оригінал cтатті російською мовою (cтор. 88 - 100)	Завантажити	Завантажень : 610

Стаття надійшла до редакції 11 червня 2018 р.

Список використаної літератури
1. Ракитов А.И. Синтагматическая революция (50 лет спустя) // Вопросы философии. – 2012. – № 7. – С. 100–109.
2. Лебедев М. Перспективы современных концепций надежности знания // Вопросы философии. – 2007. – № 11. – С. 119–132.
3. Новая философская энциклопедия. – В 4 т. ; [под ред. В.С. Степина]. – Т. 2. – М. : Мысль, 2010. – 638 с.
4. Левин Г. Современный релятивизм // Вопросы философии. – 2008. – № 8. – С. 73–82.
5. Экономика как искусство: методологические вопросы применения экономической теории в прикладных социально-экономических исследованиях ; [отв. ред. О.И. Ананьин]. – М. : Наука, 2008. – 255 с.
6. Антоновский А.Ю. Наука как общественная подсистема. Никлас Луман о механизмах социальной эволюции знания и истины // Вопросы философии. – 2017. – № 7. – С. 154–167.
7. Конструктивизм в эпистемологии и науках о человеке (материалы «круглого стола») // Вопросы философии. – 2008. – № 3. – С. 3–37.
8. Степин В. У истоков современной философии науки // Вопросы философии. – 2004. – № 1. – С. 5–13.
9. Ананьин О. Экономическая наука в зеркале методологии // Вопросы философии. – 1999. – № 10. – C. 135–151.
10. Шлиссер Э. Экономическая теория и эксперимент: Исаак Ньютон, Милтон Фридмен и Вернон Смит // Вопросы экономики. – 2007. – № 3. – C. 55–70.
11. Лоусон Т. Современная «экономическая теория» в свете реализма // Вопросы экономики. – 2006. – № 2. – C. 75–98.
12. Кюнтцель С. Эволюционное моделирование и критический реализм // Вопросы экономики. – 2009. – № 1. – C. 101–118.
13. МакКормик П. Технологическая конъюнктура, этическая инновация и способность видеть истину в «Эко-этике» // Вопросы философии. – 2011. – № 10. – C. 76–91.
14. Коландер Д. Революционное значение теории сложности и будущее экономической науки // Вопросы экономики. – 2009. – № 1. – C. 84–100.
15. Болдырев И. Экономическая методология и постмодернизм // Вопросы экономики. – 2006. – № 11. – С. 59–78.
16. Тарасевич В.Н. Постнеклассический вызов фундаментальной экономической науке // Вопросы экономики. – 2004. – № 4. – С. 107–117.
17. Блауг М. Тревожные процессы в современной экономической теории / К вопросу о так называемом «кризисе» экономической науки : матер. теоретического семинара ИМЭМО. – М. : ИМЭМО РАН, 2002. – С. 5–63.
18. Лебедев С.А. Пересборка эпистемологического // Вопросы философии. – 2015. – № 6. – С. 53–64.
19. Каз М. Почему в экономических исследованиях необходим когнитивный подход? // Вопросы философии. – 2009. – № 4. – C. 29–40.
20. Лазарев Ф., Лебедев С. Проблема истины в социально-гуманитарных науках: интервальный подход // Вопросы философии. – 2005. – № 10. – 95–115.
21. Левин Г. Методологические принципы диалога материалистов с верующими // Вопросы философии. – 2008. – № 10. – С. 78–90.
22. Шахов М. Реализм как общая основа религиозного и научного знания // Вопросы философии. – 2008. – № 10. – С. 66–77.
23. Петренко В., Кучеренко В. Медитация как форма непосредственного познания // Вопросы философии. – 2008. – № 8. – C. 83–101.
24. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М. : Политиздат, 1992. – 543 c.
25. Лебедев С.А. Структура научной рациональности // Вопросы философии. – 2017. – № 5. – С. 66–79.
26. Далмайр Ф. Николай Кузанский о вере, знании и ученом незнании // Вопросы философии. – 2007. – № 2. – С. 35–41.