Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 6/2016

Ekon Ukr. 2016 (6): 40–58

ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ

УДК 336.339

JEL:

КОЗЮК Віктор Валерійович1

1Західноукраїнський національний університет, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/H-47-2017
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-5715-2983


ПЕРЕДУМОВИ ТА ГЛОБАЛЬНІ МАКРОФІНАНСОВІ ЕФЕКТИ АКТИВНОГО ПОРТФЕЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ВАЛЮТНИХ РЕЗЕРВІВ


Масштаб нагромадження резервів змінює ризики від володіння ними, допускаючи, що більш активне управління дозволить зробити їх вартість менш вразливою до гнучкого валютного курсу, підвищити їх дохідність і знизити залежність від політики в країнах, які емітують резервні валюти. Піддано критиці твердження, що у світі, де домінує мотив завбачливого самострахування, ендогенне зростання резервів не може впливати на підвищення схильності до їх диверсифікації. Виокремлено чотири стадії нагромадження та управління резервами: від переваги ліквідності у відповідь на вразливість до традиційних шоків платіжного балансу і до пошуку нестандартного портфеля резервних активів, що спирається на активний менеджмент, спрямований на збільшення вартості та дохідності зовнішніх активів. У глобальній економіці одночасно формуються тенденції до посилення концентрації володіння резервами і до зміни характеру розподілу їх значення до ВВП у розрізі країн. Фундаментальний фактор переходу до більш активного управління резервами – зміщення вгору медіанного обсягу резервів поза величиною їх оптимального значення. Ступінь синхронності в поведінці оптимального та медіанного значень обсягу резервів визначає передумови для переходу медіанного центробанку до активного менеджменту резервів та реалокацію резервів у напрямі відновлення їх ліквідності у відповідь на погіршення глобальних макрофінансових умов. Медіанне та концентроване володіння резервами породжують різні профілі макрофінансових ефектів активного управління. У цілому такими ефектами є: підвищення фонової волатильності потоків капіталів та валютних курсів; ризики змін у структурі відносних дохідностей у розрізі класів активів; підвищення конкуренції між резервними валютами (активами) та пошук повного ринку резервних активів; сегментація ставлення до ризику зниження ліквідності валютних резервів тощо. Для країн з незначними резервами збільшення частки активів у валютах, що не є резервними за традиційним критерієм, є вкрай небажаним.


Ключові слова:валютні резерви, зовнішні активи центробанків, активне портфельне управління, глобальні макрофінансові умови, глобальна нестабільність, резервні валюти

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 40 - 58) ЗавантажитиЗавантажень : 56
Оригінал cтатті російською мовою (cтор. 40 - 58) ЗавантажитиЗавантажень : 34
Стаття надійшла до редакції 20 липня 2015 р.

Список використаної літератури

1. Truman E. Sovereign Wealth Funds: The Need for Greater Transparency and Accountability // Institute for International Economics Policy Brief. – 2007. – PB076. – Р. 1–8.
2. Johnson S. The Rise of Sovereign Wealth Funds // IMF Finance and Development. – 2007. – Vol. 44. – № 3. – Р. 1–5.
3. Cohen B. The Yuan Tomorrow? Evaluating China’s Currency Internationalization Strategy // University of California Department of Political Science Working Paper. – 2012. – June. – P. 1–11.
4. Rodrik D. The Social Cost of Foreign Exchange Reserves // NBER Working Paper. – 2006. – № 11952. – Р. 1–26.
5. McKinnon R. The World Dollar Standard and Globalization: New Rules of the Game? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.stanford.edu.
6. Jeanne O. The Dollar and Its Discontents // Institute for International Economics Working Paper. – 2012. – WP 12!10. – P. 1–25.
7. Prasad E. Role Reversal in Global Finance // NBER Working Paper. – 2011. – № 17497. – Р. 1–53.
8. Reserve Accumulation and International Monetary Stability. – IMF. – 2010. – P. 1–35.
9. Palais-Royal Initiative. Reform of the International Monetary System: A Cooperative Approach for the Twenty First Century. – Paris, 2011. – 23 p.
10. Internationalization of Emerging Market Currencies: A Balance between Risks and Rewards // IMF Staff Discussion Note. – 2011. – SDN/11/17. – P. 1–25.
11. Financial Deepening and International Monetary Stability // IMF Staff Discussion Note. – 2011. – SDN/11/16. – P. 1–21.
12. Farhi E., Gourinchas P.-O., Rey H. Reforming the International Monetary System. – London : CEPR, 2011. – 78 p.
13. Beck R., Weber S. Should Larger reserve Holding Be More Diversified? // ECB Working Paper. – 2010. – № 1193. – Р. 1–48.
14. Козюк В.В. Життєвий цикл резервної валюти // Вісник НБУ. – 2013. – № 7. – С. 44–52.
15. Dorrucci E., McKay J. The International Monetary System After the Financial Crisis // ECB Occasional Paper. – 2011. – № 123. – Р. 1–62.
16. Aizenman J. Large Hoarding of International Reserves and the Emerging Global Economic Architecture // NBER Working paper. – 2007. – № 13277. – Р. 3–19.
17. Borio C., Galati G., Heath A. FX Reserve Management: Trends and Challenges // BIS Papers. – 2008. – № 40. – Р. 1–30.
18. Smith G. Reassessing the Sovereign Investor Nexus // Central Banking. – 2014. – February. – P. 82–87.
19. Morahan A., Mulder Ch. Survey of Reserve Managers: Lessons from the Crisis // IMF Working Paper. – 2013. – WP/13/99. – P. 1–33.
20. Wooldridge Ph. The Changing Composition of Official Reserves // BIS Quarterly Review. – 2006. – September.
21. Managing Foreign Exchange Reserves in the Crisis and After // BIS Papers. – 2011. – № 58. – Р. 1–256.
22. Pihlman J., van der Hoorn H. Procyclicality in Central Bank Reserve Management: Evidence from the Crisis // IMF Working Paper. – 2010. – WP/10/150. – P. 1–28.