Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 6/2020

Ekon Ukr. 2020 (6): 60–72
https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.06.060

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

УДК 330.837+330.1 (477)

JEL:

СЕРДЮК Олександр Сергійович1

1Інститут економіки промисловості НАН України, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/B-7030-2018
OrcID ID : https://orcid.org/0000-0002-1823-7618


ФЕНОМЕН ПОДВІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЯК НЕГАТИВНИЙ НАСЛІДОК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ


Проаналізовано інституціональне середовище України. Встановлено, що для нього є характерним симбіоз різновекторних моральних, етичних і поведінкових норм. Обґрунтовано, що на формування індивідуалістичного і колективістського світогляду серед населення України впливало не лише формальне інституціональне середовище держави, з якої воно походило, а й характер діяльності та місце проживання. Проаналізовано фундаментальні відмінності світогляду населення України.
Виявлено інституціональні передумови виникнення та існування подвійних організацій в умовах переходу від соціалістичної системи до ринкового господарства. Визначено, що в Україні відсутня інституціональна рівновага, внаслідок чого звичні норми і правила діяльності організацій не відповідають формальним вимогам. Охарактеризовано неформальну модель відносин «принципал –– агент». Висунуто гіпотезу, що різкий перехід до абсолютних індивідуалістичних інститутів призведе до збільшення кількості подвійних організацій. Зважаючи на таку імовірність унаслідок кардинальної трансформації інституціонального середовища, слід очікувати низької віддачі від трансакційного капіталу, принаймні,в короткостроковій перспективі. Із зміною поколінь, які формуватимуть власний світогляд у новому (індивідуалістичному) формальному інституціональному середовищі, слід очікувати як зниження трансакційних витрат, так і підвищення їх рентабельності. Виявлено, що в умовах інституційного переходу виняткового значення набуваєтрансакційний капітал.
Надано рекомендації щодо врегулювання проблеми подвійних організацій в межах інституціонального переходу України. Запропоновано застосовувати комплекс заходів з посилення державного контролю за організаціями, де вже фактично існує або є загроза виникнення моделі відносин «принципал –– агент». Державний контроль за організаціями повинен мати партнерський характер. Паралельно рекомендовано поступово децентралізовувати формально колективістські організації, зберігаючи при цьому контроль за дотриманням вимог децентралізації.
Обґрунтовано, що стратегія інституціонального переходу має включати заходи щодо стимулювання індивідуалістичних відносин усередині організації, що сприятиме ефективному застосуванню зрілих індивідуалістичних інститутів у майбутньому.


Ключові слова:інститути; інституціональне середовище; світогляд; організації; суспільство; трансакційні витрати; трансакційний капітал

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 60 - 72)
Стаття надійшла до редакції 25 лютого 2020 р.

Список використаної літератури

1. Фуруботн Э., Рихтер Р. Институты и экономическая теория ; [пер. с англ.] ; [под ред. В.С. Катькало и Н.П. Дроздовой]. –– СПб. : Издательский Дом Санкт-Петербургского государственного университета, 2005. –– 702 с.
2. Arrow K.J. The Economics of Agency. In: Principals and Agents: The Structure of Business ; [J.W. Prattand, R.J. Zeckhauser, eds.]. –– Boston : Harvard Business School Press, 1985, –– P. 37––51.
3. Jensen M.C., Meckling W.H. Rights and Production Functions: An Application to Labor-Managed Firms and Codetermination // Journal of Business. –– 1979. –– No. 52. –– P. 469––506.
4. Wallis J.J., North D. C. Measuring the Transaction Sector in the American Economy, 1870––1970. In: Long-Term Factors in American Economic Growth. Studies in Income and Wealth ; [S.L. Engerman, R.E. Gallman, eds.]. –– Chicago and London : University of Chicago Press, 1988. –– No. 51. –– P. 95––161.