№ 7/2020

Ekon Ukr. 2020 (7): 108–120https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.07.108

УДК 339.9

JEL:

ПАНФІЛОВА Тамара Олександрівна¹

¹ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-1410-6258

КОНВЕРГЕНЦІЯ ТА ДИВЕРГЕНЦІЯ СФЕРИ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ КРАЇН –– ЧЛЕНІВ ЄС І УКРАЇНИ

Стратегічний курс України на євроінтеграцію вимагає ретельного аналізу та виокремлення пріоритетних напрямів подолання розриву в рівнях соціально-економічного розвитку з країнами –– членами ЄС. Концептуальні засади теорії конвергенції дозволяють досліджувати ключoві сфери людської діяльності. Серед ключових секторів соціально-економічного розвитку будь-якої держави або інтеграційного угруповування, безумовно, є сфера державних фінансів. Адже від здатності органів управління створювати ефективну систему формування та розподілу коштів державного бюджету залежать стабільність фінансової системи країни і добробут населення.
Основні засади конвергенції країн –– членів єврозони та ЄС у цілому визначаються Маастрихтськими критеріями щодо межі величин основних макрофінансових показників, а механізм реалізації конвергентності регламентується відповідними нормативними актами наднаціонального характеру. Основою механізму фінансової підтримки країн –– членів ЄС у контексті конвергенції є загальний бюджет ЄС та спеціальні структурні фонди, які є його складовими.
Динаміка основних макрофінансових показників країн –– членів ЄС протягом 2000––2019 рр. дозволила визначити посилення дивергенції у періоди розгортання глобальних і регіональних криз фінансового характеру. Передусім це стосується дефіциту державного бюджету та співвідношення державного боргу і ВВП.
У найближчій перспективі серед ризиків поглиблення кризових явищ і дивергенції у сфері державних фінансів як у країнах ЄС, так і в Україні передбачається розбалансування, з огляду на розгортання новітньої глобальної кризи, державних бюджетів унаслідок зниження податкових надходжень і зростання витрат на соціальне забезпечення громадян, підтримку підприємств реального сектору економіки тощо. Актуалізується ризик дефолтів по зобов’язаннях держави і компаній корпоративного сектору економіки.
Чинний в ЄС механізм подолання кризових явищ –– Європейський механізм стабільності –– дозволить пом’якшити негативний вплив новітньої кризи. Україна ж протягом останніх років не змогла реформувати сферу державних фінансів, отже, зазнає значного «удару» по сектору державних фінансів.

Ключові слова:конвергенція; дивергенція; Маастрихтські критерії; державний борг; дефіцит державного бюджету; глобальна фінансово-економічна криза

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 108 - 120)

Завантажити

Завантажень : 236

Стаття надійшла до редакції 25 червня 2020 р.

Список використаної літератури
Гражевська Н.І., Шемахіна І.В. Конвергентно-дивергентний розвиток національних економік в умовах фінансіалізації // Бізнес Інформ. –– 2019. –– № 5. –– C. 14––19.
2. Шемахіна І.В. Суперечливі тенденції розвитку національних економік за умов глобалізації. NEW ECONOMICS : матеріали Між-ного наукового форуму «NEW ECONOMICS – 2019» (Київ, 14-15 листопада 2019 р.). –– У 2 т. –– Т. 1. –– К., 2019. –– 368 с. –– С. 148––151 [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : www.aenu.org/download/monographs/Forum2019_T1.pdf
3. Корнєв М.М. Методи дослідження конвергенції економічних систем // Менеджер. –– 2014. –– № 2 (68). –– С. 49––55.
4. Зaяць O.I. Тeoрeтичнi oснoви рoзвитку мiжнaрoднoї eкoнoмiчнoї кoнвeргeнцiї в умoвax рoзвитку тoргoвeльнo-eкoнoмiчниx вiднoсин мiж крaїнaми // Причорноморські економічні студії. –– 2016. –– Вип. 3. –– С. 13––16.
5. Криворучко М.Ю. Теоретичні аспекти регіональної конвергенції // Глобальні та національні проблеми економіки. –– 2015. –– Вип. 3. –– С. 541––545 [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : global-national.in.ua/vipusk-3-2015/429-krivoruchko-m-yu-teoretichni-aspekti-regionalnoji-konvergentsiji
6. Вертелєва О.В., Вертелєва О.О. Економічна конвергенція країн ЄС та перспективи євроінтеграції України // Економiка та держава. –– 2014. –– № 11. –– С. 97––100.
7. Молчанова Е.Ю., Веремієнко Т.С., Головня Ю.І. Оцінювання регіональної конвергенції процесів в ЄС // Молодий вчений. –– 2015. –– № 1 (16). –– С. 22––26.
8. Казакова М.В. Факторы конвергенции и дивергенции в мировой экономике: краткий обзор // Управленческое консультирование. –– 2018. –– № 7. –– С. 96––110.
9. Міхель Р. Процеси конвергенції між країнами-членами ЄС // Економіст. –– 2013. –– № 2. –– С. 25––29.
10. Бурлай Т.В. Соціально-економічна конвергенція: теорія та практика : моногр. / НАН України; ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». –– К., 2019. –– 364 с.
11. Розвиток фінансових інститутів ЄС та виклики для фінансової політики України : моногр. ; [Борзенко О.О., Богдан Т.П., Шаров О.М. та ін.] / НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». –– К., 2019. –– 372 с. [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : ief.org.ua/docs/mg/312.pdf