ПРОБЛЕМИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ УДК 316.35 JEL: J 18 ЗАЯЦЬ Тетяна Анатоліївна1, КРАЄВСЬКА Галина Олександрівна2 1Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України , Research ID : http://www.researcherid.com/rid/55864441800 РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ Актуальність завдань, пов’язаних з розвитком соціального капіталу як одного з нематеріальних активів територіальних громад, зумовлюється необхідністю зростання їх фінансової спроможності та організаційно-економічної самодостатності на етапі об’єднання й пошуку шляхів забезпечення ефективної самоорганізації. Виявлено особливості розвитку соціального капіталу територіальних громад в Україні, розглянуто основні джерела та практики його формування, окреслено нові можливості його зміцнення на засадах громадівської активності. Встановлено, що переваги основних джерел і практик розвитку соціального капіталу територіальних громад, які ґрунтуються на партнерських відносинах у сфері міжмуніципального співробітництва, публічно-приватного партнерства та запровадження інституту старост, поєднуються з вагомими обмеженнями, насамперед –– з відсутністю досвіду самоорганізації населення та формування регіональних і місцевих лідерів, створення атмосфери довіри і відповідальності між взаємодіючими суб’єктами. Істотну регіональну асиметрію в практиці їх застосування зумовлено відмінностями в пріоритетах реалізації завдань децентралізації управління, потенціалах розвитку самих громад, рівнях їх активності. У перспективі розвиток соціального капіталу територіальних громад України має ґрунтуватися на пріоритетах концепції сталого інклюзивного зростання, спрямованої на активізацію участі громад у процесах місцевої соціально-економічної розбудови на основі підвищення зайнятості та розвитку локальних ринків праці. Це сприятиме посиленню територіальної єдності та зміцненню соціального капіталу громад. Стратегічно значущою є модель відкритого соціального капіталу, орієнтована на досягнення балансу індивідуальних, громадівських і національних інтересів за пріоритетності розвитку партнерських відносин між владою, бізнесом і населенням. За досвідом інших країн важливо розвивати принципово нові форми партнерства з широким представництвом структур соціального сектору для виконання завдань, пов’язаних із стимулюванням місцевого розвитку. Такі перспективні моделі партнерства відкривають нові можливості соціальної капіталізації з огляду на нагальні потреби місцевого населення. Ключові слова:інклюзивний розвиток; партнерство; самоорганізація населення; соціальний капітал; соціальна взаємодія; територіальні громади.
1. Буркинський Б.В., Горячук В.Ф. Соціальний капітал: сутність, джерела та структура, оцінка // Економіка України. – 2013. – № 1. – С. 67–81. 2. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін : Зб. наук. праць. – Вип. 6 (20) ; [гол. ред. В.М. Ворона, М.О. Шульга]. – К. : Інститут соціології НАН України, 2019. – 526 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/mon2019.pdf 3. Грицаєнко М.І. Соціальний капітал територіальних громад та їх об’єднань // Modern Economics. – 2017. – № 4. – С. 63–74 [Електронний ресурс].– Режим доступу : modecon.mnau.edu.ua/issue/4-2017/UKR/grytsaenko.pdf 4. Єрмакова О.А. Соціальний капітал як важливий фактор економічного розвитку України та її регіонів // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Проблеми економіки та управління. – 2016. – № 847. – С. 88–96. 5. Кожемякіна О.М. Довіра та соціальний капітал: просторова ціннісно-нормативна інтерпретація // Демографія та соціальна економіка. – 2016.– № 1. – С. 118–131. 6. Семикіна М.В., Волчкова Г.К. Соціальний капітал в умовах трансформації зайнятості : моногр. / Центральноукр. нац. техн. ун-т. – Кропивницький : КОД, 2018. – 295 с. 7. Турчинов І. Є. Громадівський капітал: сутність та особливості формування // Держава та регіон. – Сер. : Державне управління. – 2009. – № 3. – С. 69 –72. 8. Porter M., Kramer M. Creating Shared Value // Harvard Business Review. –2011.–Jan.–Feb. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : hbr.org/2011/01/the-big-idea-creating-shared-value (дата звернення: 20.09.2020 р.). 9. Данилишин Б.М., Пилипів В.В. Децентралізація у країнах ЄС: уроки для України // Регіональна економіка. – 2016. –№ 1. – С. 5–11. 10. Andriani L. Social Capital: a Road Map of Theoretical Frameworks and Empirical Limitations / Birkbeck University of London // Working Papers in Managemen. – 2013. – Jan. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.bbk.ac.uk/management/docs/workingpapers/WP1.pdf 11. McCall J., Bussing A., Hoyman M., Paarlberg L. Place matters: government capacity, community characteristics, and social capital across United States counties // Journal of Public Policy. – 2020.– Sept. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : carolinasmallbusiness.org/wp-content/uploads/2020/07/Place-Matters-Article.pdf 12. Управління стратегічним розвитком об’єднаних територіальних громад: інноваційні підходи та інструменти : моногр. ; [С.М. Серьогін, Ю.П. Шаров, Є.І. Бородін, Н.Т. Гончарук та ін.] ; [за заг. та наук. ред. С.М. Серьогіна, Ю.П. Шарова]. – Дніпро : ДРІДУ НАДУ, 2016. – 276 с. 13. Геєць В.М. Економічну практику – на наукове підґрунтя // Економіка України. – 2018. – № 10.– С. 3–9. 14. Бородіна О.М., Прокопа І.В. Інклюзивний сільський розвиток: науковий дискурс // Економіка і прогнозування. – 2019. – №1. – С. 70–85. |
|
Видається з вересня 1958 р. |
|||
| Login |
| |||