№ 1/2021

Ekon Ukr. 2021 (1): 69–83https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.01.069

ЕКОНОМІКА І ПРАВО

УДК 330.341.1

JEL: 031, 034

ХАУСТОВ Володимир Кирилович¹

¹ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0003-3572-7595

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ – ПОТЕНЦІАЛ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Соціально-економічний розвиток України в середньо- та довгостроковій перспективі неможливий без кардинального реформування сфери інтелектуальної власності як основи активізації інноваційних процесів. Узагальнення тенденцій та досвіду провідних країн світу щодо створення, захисту та комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності дозволило виявити сильні та слабкі позиції України. Так, Україна перебуває в групі країн-лідерів за узагальненим індикатором активності щодо подання заявок на об’єкти промислової власності за країнами походження, має високі позиції відповідних індикаторів Глобального індексу інновацій за 2020 р. Вітчизняні винахідники зберігають потенціал щодо створення об’єктів права інтелектуальної власності переважно задля захисту на внутрішньому ринку: кількість подання заявок у рамках системи Договору про патентну кооперацію не перевищує 200, що у 320 разів менше, ніж у винахідників Китаю. Проте валові витрати на НДДКР у ВВП є нижчими, ніж у провідних країнах світу, у 6–10 разів.
Про низький рівень національної системи захисту інтелектуальної власності свідчить перебування України під наглядом Управління торгового представника США та у Списку пріоритетного спостереження ЄС, який включає країни з найбільш серйозними проблемами у сфері захисту інтелектуальної власності. Для України важливим є досвід ЄС і США в контексті реформування системи захисту прав інтелектуальної власності на внутрішньому та зовнішніх ринках, у тому числі щодо контрафакції, фальсифікації, піратства й плагіату. Про потенціал комерціалізації інтелектуальної власності свідчать високі позиції за відповідними індикаторами Глобального індексу інновацій, зокрема щодо експорту та імпорту об’єктів права інтелектуальної власності.
Основу інноваційної політики України доцільно формувати з використанням сучасного методологічного підходу на основі попиту, зокрема, щодо державних закупівель, оновлення регуляторного середовища, підтримки приватного попиту тощо. Такий підхід сприятиме комерціалізації результатів НДДКР та об’єктів права інтелектуальної власності.

Ключові слова:створення, захист і комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності; інноваційний розвиток; витрати на науково-дослідні роботи.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 69 - 83)

Завантажити

Завантажень : 106

Стаття надійшла до редакції 15 жовтня 2020 р.

Список використаної літератури
Хаустов В.К. Гармонізація підходів до захисту прав інтелектуальної власності в Україні із практикою ЄС : Підрозділ 4.2 / Розвиток інноваційної системи України в європейському науково-технологічному просторі : наукова доповідь ; [за ред. І.Ю. Єгорова] ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – К., 2018. – С. 111–119 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ief.org.ua/docs/sr/302.pdf
2. Бочарова Н. Новітня стратегія Євросоюзу щодо захисту прав інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність в Україні. – 2018. – № 2. – С. 24–27 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : iii.ua/uk/fund/intelektualna-vlasnist-v-ukrayini-2018-no2