№ 4/2021

Ekon Ukr. 2021 (4): 51–67https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.04.051

ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АПК

УДК 339.56: 338.43

JEL: Q17

ШУБРАВСЬКА Олена Василівна¹

¹ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-2109-9308

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО ЕКСПОРТУ УКРАЇНИ: ТЕНДЕНЦІЇ, ДРАЙВЕРИ, ПЕРСПЕКТИВИ

Спеціалізація країн на світовому ринку є основою міжнародної торгівлі. Теоретичні засади глобальної спеціалізації сформовано концепціями міжнародної торгівлі, абсолютних і порівняльних переваг, альтернативних витрат. Експортну спеціалізацію України та її аграрного сектору визначають шість видів агропродовольчої продукції – кукурудза, пшениця, ячмінь, ріпак, соняшникові олія та макуха, які забезпечують майже третину загальнонаціонального і понад 70% агропродовольчого експорту держави. Отже, агропродовольчий експорт України є переважно сировинним і гіперспеціалізованим.
Спеціалізація та інтернаціоналізація агропродовольчого виробництва і експорту України посилюються: зростають частки держави в загальносвітових обсягах експорту даних видів продукції, критично збільшується залежність вітчизняних аграріїв від імпорту багатьох видів виробничих ресурсів. Водночас частка імпортної складової в експорті Україною рослинницької продукції є порівняно невеликою.
Сучасна модель глобальної агропродовольчої спеціалізації України вимагає коригування. Це необхідно як для збереження природно-ресурсного потенціалу аграрного виробництва, так і для забезпечення розвитку галузі в руслі сучасних загальносвітових соціально-економічних тенденцій. Для цього необхідно насамперед розширювати переліки виробленої сільгосппродукції і країн-імпортерів, активізувати залучення вітчизняних виробників до глобальних ланцюжків створення вартості, а також підвищувати частку продукції поглибленої переробки. Досягнення поставлених цілей зумовлює першочергову необхідність розвитку транспортно-логістичної інфраструктури та формування в державі ефективного інституційного середовища. Усе це має покращити умови ведення аграрного бізнесу і мотивувати його до дотримання природно-ресурсних обмежень і розвитку виробництв з глибокої переробки сільгоспсировини. Для збільшення кількості країн-імпортерів і розширення масштабів експорту вітчизняної агропродовольчої продукції потрібно також активізувати міждержавне торговельно-економічне співробітництво.

Ключові слова:зовнішня торгівля; аграрний сектор; світовий продовольчий ринок; модель експортної агропродовольчої спеціалізації

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 51 - 67)

Завантажити

Завантажень : 143

Стаття надійшла до редакції 3 березня 2021 р.

Список використаної літератури
1. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – Т. ІІ. – М. : ОГИЗ СОЦЭКГИЗ, 1935. – 475 с.
2. Рикардо Д. Начала политической экономии и податного обложения. – М. : СОЦЭКГИЗ, 1935. – 295 с.
3. Міжнародні економічні відносини : підруч. ; [за ред. А.П. Голікова, О.А. Довгаль]. – Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2014. – 602 с.
4. Hummels D., Rapoport D., Yi K.M. Vertical specialization and the changing nature of world trade // Economic Policy Review. – 1998. – Vol. 4. – № 2. – P. 79–99 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : core.ac.uk/download/pdf/6792678.pdf
5. Hummels D., Ishii J., Yi K.M. The nature and growth of vertical specialization in world trade // Journal of International Economics. – 2001. – Vol. 54. – No. 1. – Р. 75–96 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.newyorkfed.org/medialibrary/media/research/staff_reports/Sr72.pdf
6. Серебрянський Д.М., Зубрицький А.І. Вертикальна спеціалізація у зовнішній торгівлі країн, що розвиваються: приклад України // Економіка України. – 2014. – № 8. – С. 19–33.
7. Timmer M., Miroudot S., de Vries G. Functional specialization in trade // Journal of Economic Geography. – 2019. – Vol. 19. – Iss. 1. – P. 1–30 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : academic.oup.com/joeg/article/19/1/1/5210032
8. Hanson G.H. The rise of middle kingdoms: emerging economies in global trade // Journal of Economic Perspectives. – 2012. – Vol. 26. – No. 2. – P. 41–64 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : gps.ucsd.edu/_files/faculty/hanson/hanson_publication_it_kingdoms.pdf
9. Feenstra R.C., Hanson G.H. Globalization, outsourcing, and wage inequality // National Bureau of Economic Research. – 1996. – No. 5424. – P. 1–11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : core.ac.uk/download/pdf/6690935.pdf
10. Быков А.А., Высоцкий С.Ю., Хаустович Н.А., Хвалько Т.В., Полякова О.Ю., Шлыкова В.А. Сравнительный анализ торговли добавленной стоимостью в Беларуси и Украине / Научные труды Белорусского государственного экономического университета. – 2019. – Вып. 12. – C. 63–72 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.academia.edu/39312610...%81
11. Зубрицький А. Вертикальна спеціалізація у зовнішній торгівлі як загроза для експортного потенціалу економіки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ngoipr.org.ua/blog/vertykalna-spetsializatsiya-u-zovnishnij-torgivli-yak-zagroza-dlya-eksportnogo-potentsialu-ekonomiky-ukrayiny/
12. Хаустова В.Є., Решетняк О.І., Полякова О.Ю., Шликова В.О. Оцінка участі галузей промисловості України в глобальних ланцюгах створення доданої вартості // Проблеми економіки. – 2020. – № 3. – С. 73–85 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2020-3_0-pages-73_85.pdf
13. Корпоратизація аграрного сектора економіки України : кол. моногр. ; [за ред. О.В. Шубравської] / НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – К., 2020. – 205 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ief.org.ua/docs/mg/329.pdf
14. Аграрний і сільський розвиток для зростання та оновлення української економіки : наук. доповідь ; [за ред. О.М. Бородіної, О.В. Шубравської] / НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – К., 2018. – 152 с.
15. Шубравська О.В., Прокопенко К.О. Сценарні оцінки розвитку сільськогосподарського виробництва України в умовах кліматичних змін та екологічних обмежень // Економіка України. – 2017. – № 2. – С. 49–60.