Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 4/2021

Ekon Ukr. 2021 (4): 88–99
https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.04.088

СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ В ПРАКТИЦІ УПРАВЛІННЯ

УДК 331.1

JEL: J11, J18

МОРТІКОВ Віталій Володимирович


ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ ЛЮДЕЙ ЛІТНЬОГО ВІКУ


Економічна активність людей похилого віку стає дедалі актуальнішою разом із старінням населення та подовженням строків навчання молоді. Особи літнього віку мають досвід, знання, які є важливою складовою людського капіталу сучасних організацій та країн у цілому. Тим часом, в Україні, відповідно до даних статистики, економічна активність людей похилого віку за період 2008–2018 рр. істотно знизилася. Найбільше літніх працівників серед фахівців і представників найпростіших професій. Дані щодо зареєстрованої статистикою економічної активності літніх людей по регіонах України слабо корелюють із ситуацією на регіональних ринках праці. Це пояснюється, зокрема, значною тіньовою складовою зайнятості даної вікової категорії людей.
Існують як позитивні, так і негативні сторони економічної активності літніх людей. Незважаючи на переваги використання праці літніх осіб – вони конкурують за робочі місця з представниками активного трудового віку, – їхнє залучення коштує роботодавцям дорожче. З огляду на це, регулювання використання людського ресурсу літніх працівників є необхідним для підтримання трудового балансу в країні в цілому, а також у регіонах та окремих організаціях. З’ясовано, на які рішення літніх людей держава може впливати: вихід на пенсію раніше нормального строку виходу; вихід після досягнення цього віку; продовження економічної активності за межами пенсійного віку, тобто пізніший вихід на пенсію.
Інструментами впливу на економічну активність людей похилого віку виступають пенсійна система, створення робочих місць з урахуванням інтересів літніх працівників, підвищення якості їхньої роботи, протидія дискримінації за віком. Показано, що зміни в пенсійній системі України у 2017 р. сприяють активізації економічної діяльності осіб передпенсійного та пенсійного віку.


Ключові слова:економічна активність; літні люди; регулювання економічної активності; цілі регулювання економічної активності літніх людей; інструменти регулювання економічної активності літніх людей; пенсійна система

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 88 - 99)
Стаття надійшла до редакції 16 лютого 2021 р.

Список використаної літератури

Clark R., Hammond R., Liu S. Work after retirement: Worklife transitions of career public employees // Journal of Pension Economics & Finance. – First View. – P. 1–16 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.cambridge.org/core/journals/journal-of-pension-economics-and-finance/article/abs/work-after-retirement-worklife-transitions-of-career-public-employees/805EE6AD8728373BC03450CD4D9C77C1 (doi: doi:10.1017/S1474747219000428).
2. Dalen H.P. van, Henkens K., Schippers J. How do employers cope with an ageing workforce? Views from employers and employees // Demographic Research. – 2010. – Vоl. 22. – P. 1015–1036.
3. Hofäcker D. Older Workers in a Globalizing World: An International Comparison of Retirement and Late-Career Patterns in Western Industrialized Countries. – Cheltenham, UK : Edward Elgar Publishing, 2010. – 321 p.
4. Мортіков В. Пенсійне забезпечення і зайнятість // Економіка України. – 2000. – № 2. – С. 63–66.
5. Abraham K., Hershbein B., Houseman S. Contract Work at Older Ages. Upjohn Institute Working Paper 20-323. Kalamazoo, MI: W.E. Upjohn Institute for Employment Research. 2020 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : research.upjohn.org/cgi/viewcontent.cgi?article=1342&context=up_workingpapers
6. Solinge H. van, Henkens K. Work-related factors as predictors in the retirement decision-making process of older workers in the Netherlands // Ageing and Society. – 2014. – Vol. 34. – P. 1551–1574.
7. Аджемоглу Д., Робинсон Дж.А. Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты. — М. : АСТ, 2016. — 693 с.
8. Principi A., Bauknecht J., Di Rosa M., Socci M. Employees’ Longer Working Lives in Europe: Drivers and Barriers in Companies // International Journal of Environmental Research and Public Health. – 2020. – Vol. 17. – Iss. 5. – P. 1658 (doi: doi.org/10.3390/ijerph17051658).
9. Soosaar O., Puur A., Leppik L. Does raising the pension age prolong working life? Evidence from pension age reform in Estonia // Journal of Pension Economics & Finance. – 2021. – Vol. 20. – Iss. 2. – P. 317–335
10. Горлин Ю.М., Ляшок В.Ю., Салмина А.А. Коэффициент замещения как инструмент анализа и прогнозирования пенсионной системы // Вопросы экономики. – 2020. – № 12. – С. 80–103.
11. Alonso-Fernandez J., Meneu-Gaya R., Devesa-Carpio E. et al. From the Replacement Rate to the Synthetic Indicator: A Global and Gender Measure of Pension Adequacy in the European Union // Social Indicators Research. – 2018. – No. 138. – P. 165–186.
12. Hudomiet P., Hurd M., Parker A., Rohwedder S. The effects of job characteristics on retirement // Journal of Pension Economics & Finance. – 2020. – Feb. – P. 1–17.
13. Schmitz J. Companies and older workers: Obstacles and drivers of labour market participation in recruitment and at the work place. In Paid Work beyond Pension Age: Comparative Perspectives ; [S. Scherger (Ed.)]. – Basingstoke, UK : Palgrave Macmillan, 2015. – P. 217–236.