Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 5/2021

Ekon Ukr. 2021 (5): 78–90
https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.05.078

ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

УДК 328.184

JEL: A120

СОКУР Станіслав Петрович1

1Інститут міжнародних відносин, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-1103-7402


ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ ЛОБІЮВАННЯ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ


Розглянуто сучасні розробки інституціоналізації лобіювання на державному рівні в європейських країнах з 2014 по 2021 р., зокрема, визначення лобіювання та лобістів, їх цілі, наявність реєстрів лобіювання та існуючі шляхи лобіювання економічними стейкхолдерами. Проаналізовано нещодавно ухвалені законодавчі акти щодо лобіювання в Бельгії, Франції, Німеччині, Ірландії, Італії, Литві та Великій Британії. Продемонстровано динаміку прийняття законів щодо лобіювання в країнах Європи за останні роки з огляду на особливості правових режимів цих країн. Наведено приклади лобіювання економічними стейкхолдерами та звітностей лобістів відповідно до чинного законодавства країн знаходження. Доведено, що сьогодні сфера лобіювання переживає свій розквіт, адже за останні сім років у восьми країнах Європи прийнято закони щодо регулювання лобіювання на національному рівні. Таким чином, загальний приріст за ці роки країн, які прийняли закони про лобіювання, серед європейських країн – членів ОЕСР становить 67% від загальної кількості країн ОЕСР, які впровадили таке законодавство за попередні 75 років. Очікується, що ці вражаючі цифри збільшаться в найближчий час, і дуже важливо, щоб такі правила лобіювання приймалися відповідно до міжнародних стандартів регулювання лобіювання.
Наведено практичні кейси лобіювання й продемонстровано, що коло суб’єктів лобіювання в сучасному світі є неймовірно широким. Міжнародні організації на кшталт ООН, Товариства Червоного Хреста, Лікарі без кордонів тощо дістають можливість прозоро впливати на формування політик країн Європи. Унормування лобіювання надає змогу здійснювати вплив і недержавним організаціям та представникам приватного сектору. Таким чином, відбуваються артикуляція й агрегація інтересів у суспільствах, що підвищує якість рішень, які приймаються органами державної влади.


Ключові слова:лобіювання; лобісти; вплив на процес прийняття рішень; стейкхолдери; законодавство; Бельгія; Франція; Німеччина; Ірландія; Італія; Литва; Велика Британія

Оригінал cтатті англійською мовою (cтор. 78 - 90) ЗавантажитиЗавантажень : 43
Стаття надійшла до редакції 20 січня 2021 р.

Список використаної літератури

1. Kozul-Wright R. Trade and Development Report 2017: Beyond Austerity: Towards a Global New Deal, UNCTAD. – New York, Geneva 2017. – P. 129, 137.
2. MacGillivray A. et al. Report Towards Responsible Lobbying / UN Global Compact. – New York, 2005. – P. 11, 30.
3. Basedow R. Business preferences in international investment policymaking. Does European business lobby for international investment agreements? / European University Institute, Max Weber Programme for Postdoctoral Studies. – Florence, Italy, 2017. – P. 4.
4. Alison J.W. Guidance on the requirement to join the Register of Consultant Lobbyists / Office of the Registrar of Consultant Lobbyists. – London, 2015. – P. 3.