ФІНАНСИ. ПОДАТКИ. КРЕДИТ УДК 336.2 JEL: H27, H29, H30, H39 ПАРНЮК Володимир Олександрович ОПОДАТКУВАННЯ ГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ ЯК ЗАСІБ ОБМЕЖЕННЯ ПОПИТУ НА ГОТІВКУ І ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ Дослідження показали, що політика Національного банку України стосовно зменшення готівки в обігу не є послідовною. Пріоритетом для нього виступає задоволення зростаючого попиту на готівку, а не вжиття заходів щодо обмеження готівкового обігу. На підтвердження цієї думки наведено дані за 2020 р., коли відбулося стрімке зростання готівки в обігу, співвідношення якої до ВВП зросло з 9,7% (за погодженого з МВФ рівня у 9,5%) до 12,3%. В українських реаліях існує прямий зв'язок між кількістю готівки в обігу і рівнем тіньової економіки. Чим більше готівки в обігу, тим масштабнішою є тіньова економіка, вищим рівень корупції, більшою кількість кримінальних злочинів. НБУ фактично став установою, яка формує головну умову тіньової економіки – постачає достатню для тіньового обігу кількість готівки. Реагування на зростаючий попит на готівку потребує значних коштів на виготовлення нової готівки. Такі витрати включаються до кошторису адміністративних витрат НБУ. В разі нестачі власних доходів НБУ фінансування його збитків має здійснюватися з бюджету наступного року. Для покриття можливого дефіциту НБУ пропонується запровадити збір за готівкові розрахунки. Його введення розглядається як інструмент обмеження попиту на готівку в господарському обороті, а не як постійно зростаюче джерело наповнення бюджету. Платниками збору будуть особи, які за придбані товари розраховуються готівкою. Запровадження такого збору стимулюватиме скорочення готівкових розрахунків, отже, і тіньової економіки. Ключові слова:готівка; тіньова економіка; розрахунки готівкою; попит на готівку; збір за розрахунок готівкою
Шматковська Т.О., Тверда І.В. Тіньова економіка: дефініція, структура, причини виникнення та шляхи мінімізації // Вісник Запорізького національного університету. – Сер.: Економічні науки. – 2014. – № 1.– С. 177–185 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_eco_2014_1_23 2. Приступа Т.В., Чайковська М.А. Тіньова економіка та її вплив на соціально-економічний розвиток України // Приазовський економічний вісник. – 2019. – Вип. 1 (12). – С. 56–62 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : pev.kpu.zp.ua/journals/2019/1_12_uk/1_12_2019.pdf 3. Баранов С.О. Шляхи детінізації економічних процесів // Аспекти публічного управління. – 2015. – № 7-8 (21-22). – С. 56–62 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : nbuv.gov.ua/UJRN/aplup_2015_7-8_9 4. Варналій З.С. Теоретичні засади детінізації економіки України // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2014. – № 1. – С. 46–53 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2014_1_9 5. Тіньова економіка в Україні: стан, тенденції, шляхи подолання : Аналіт. огляд ; [упоряд.: С.С. Чернявський, В.А. Некрасов, А.В. Титко та ін.]. – К., 2017. – 152 с. 6. Вишневский В., Веткин А. Уклонение от уплаты налогов и рациональный выбор налогоплательщика // Вопросы экономики. – 2004. – № 2. – С. 96–108. 7. Белл Г. Плата с пользователей. – В кн.: Пособие по налоговой политике ; [под ред. Партасарати Шома]. – Вашингтон, округ Колумбия : Отдел налоговой политики, Управление по бюджетным вопросам, Международный Валютный Фонд, 1995. – С. 127–132. |
|
Видається з вересня 1958 р. |
|||
| Login |
| |||