Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 2/2022

Ekon Ukr. 2022 (2): 20–36
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.02.020

ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

УДК 330.341.1:330.46:004.8

JEL: A10; A19; B41, B52; B59; D83; F01; P16

ТАРАСЕВИЧ Віктор Миколайович1

1Український державний університет науки і технологій, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/E-8342-2019
OrcID ID : https://orcid.org/http://orcid.org/0000-0002-6997-0166


СУЧАСНА КОРЕВОЛЮЦІЯ: МАШИНІЗОВАНА ЛЮДИНА І/АБО ОЛЮДНЕНА МАШИНА


Сучасну кореволюцію розглянуто як надскладну систему процесів машинізації духовно-психічних сутнісних людських сил у цілому і видів пізнавальної діяльності зокрема. Охарактеризовано наявний стан машинізації емпірико-абстрактної, теоретико-абстрактної, прикладної та творчої, інтегрально-синтетичної пізнавальної діяльності людини, у тому числі відповідні засоби і предмети діяльності – системи багатофункціональних сховищ, бази похідних матеріалізованих інформаційно-цифрових продуктів, інформаційно-комунікаційні мережі неієрархічного типу, Інтернет як глобальну мережу мереж, канали зв'язку, маршрутизатори, концентратори, приймально-передавальні пристрої, інформаційно-машинні системи, процесори, суперкомп'ютери, системи штучного інтелекту, нейро-інформаційно-комунікаційні машини, штучні нейронні мережі, непозиційні системи числення тощо. Визначено відповідні когнітивні межі машинорозмірних і пізнавальні пріоритети людинорозмірних систем. Обґрунтовано провідну роль людини у взаємодії інформаційно-комунікаційних і відтворювальних техніко-економічних систем, у тому числі таких, як цифрові екосистеми, роботи, адитивні виробничі системи, системи комп'ютерного інжинірингу, системи віртуальної та доповненої реальності. Окреслено техніко-економічні межі інформаційно-цифрової економіки, зокрема: цифрову місткість економіки і суспільства, критичний рівень дискретизації, що наближається до такого ж аналогового, довжину і складність знаннєво-інформаційного ланцюга, технологічні межі, потенціал систем числення тощо. Позначено такі альтернативи інформаційно-цифрової економіки, як аналогова економіка, нейро-інформаційна економіка, квантово-інформаційна економіка, біоінформаційна економіка. Зроблено висновок, що інформаційно-цифрова економіка сама по собі, у відокремленому від реальної, людинної економіки стані, є малокорисною людству. Перша є інтегрованою в останню і лише так здатна існувати, розвиватись і бути інновативною. Важливо не абсолютизувати новомодну апологію машини, а підкоряти її обґрунтованій апології людини і природи.


Ключові слова:сучасна кореволюція; духовно-психічні сутнісні людські сили; машинізація видів пізнавальної і творчої діяльності; людинорозмірні пізнавальні системи; машинорозмірні когнітивні системи; інформаційно-комунікаційні системи; відтворювальні техніко-економічні системи; нейро-інформаційна, квантово-інформаційна, біоінформаційна економіка.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 20 - 36) ЗавантажитиЗавантажень : 188
Стаття надійшла до редакції 23 листопада 2021 р.

Список використаної літератури

1. Тарасевич В.М. Теоретичний вимір інформаційно-цифрової економіки: основи та система первинних інформаційних феноменів. Економіка України. 2021. № 1. С. 3–23. doi.org/10.15407/economyukr.2021.01.003
2. Тарасевич В.М. Теоретичний вимір інформаційно-цифрової економіки: інформаційна діяльність і система похідних інформаційних феноменів (продуктів). Економіка України. 2021. № 3. С. 3–18. doi.org/10.15407/economyukr.2021.03.003
3. Тарасевич В.М. Теоретичний вимір інформаційно-цифрової економіки: інформаційно-цифрові процеси та їх атрибути. Економіка України. 2021. № 6. С. 21–35. doi.org/10.15407/economyukr.2021.06.021
4. Тарасевич В.М. Сучасна кореволюція: діяльнісний зміст і діалектика пізнавальних та когнітивних систем. Економіка України. 2021. № 10. С. 3–18. doi.org/10.15407/economyukr.2021.10.03
5. Тарасевич В.Н. Фундаментальная экономическая наука: универсумность содержания и развития. Моногр. Днепр, ЧМП "Экономика», 2017. 1022 с.
6. Медетов А.А. Термин BigData и способы его применения. Молодой ученый. 2016. № 11. С. 207–210.
7. Новая философская энциклопедия. В 4 т. Под ред. В.С. Стёпина. М., Мысль, 2001. Т. 1. 744 с.; Т. 2. 634 с.; Т. 3. 692 с.; Т. 4. 736 с.
8. Леонтьев В. Теоретические предпосылки и ненаблюдаемые явления. Экономические эссе. М., Политиздат, 1990. 415 с.
9. Антипина О.Н. Платформы как многосторонние рынки эпохи цифровизации. Мировая экономика и международные отношения. 2020. № 3. С. 12–19.
10. Иванова А.В. Технологии виртуальной и дополненной реальности: возможности и препятствия применения. URL: cyberleninka.ru/article/n/tehnologii-virtualnoy-i-dopolnennoy-realnosti-vozmozhnosti-i-prepyatstviya-primeneniya/viewer
11. Колот А.М., Герасименко О.О. Праця XXI: філософія змін, виклики, вектори розвитку. Моногр. К., КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2021. 487 с.