ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УДК 33.330 JEL: Q130 1ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” КОНФЛІКТНІСТЬ У ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ І ПРИРОДИ ТА РОЛЬ АГРОЕКОЛОГІЇ ЯК ВАЖЛИВОГО СПОСОБУ ЇЇ УПЕРЕДЖЕННЯ Розкрито сутність антагонізму взаємовідносин між суб’єктами і об’єктами людської діяльності, що виникають у системі "людина –– суспільство –– економіка –– природа", та їх переростання в соціально-екологічні конфлікти. Останні характеризуються такими відносинами між ними, за яких кожна із сторін відображає протилежну позицію по відношенню до впливу економіки на екологію, і навпаки. Обґрунтовано місце і роль у загостренні економіко-екологічних конфліктів концепції економічного зростання, яке забезпечується випереджальним нарощуванням масштабів та інтенсивності споживання продуктивної сили природного ресурсу. Викладено головні принципи концепції сталого розвитку, основою якого є паритетність відносин між людиною, економікою і природою, що нейтралізує виникнення економіко-екологічних конфліктів. Ключові слова:економіко-екологічні конфлікти; етапи агроекодеструктивних процесів; сталий розвиток; агроекологія; паритетність взаємовідносин.
Fischer R.A., Byerlee D., Edmeades G.O. Crop yields and global food security: will yield increase continue to feed the world? ACIAR Monograph. 2014. No. 158. 2. Новицький В.С. Економічні ресурси цивілізаційного розвитку. Київ, НАУ, 2004. 268 c. 3. de Janvry A. The Agrarian Question and Reformism in Latin America. Johne Hopkins University Press, 1981. 352 p. 4. Петрушенко М.М. Концепція економічної оцінки та механізму управління екологічними конфліктами. Економіст. 2012. № 11. С. 47––51. 5. Шумпетер Й. Теория экономического развития. М., Прогресс, 1992. 455 с. 6. Геєць В.М. Феномен нестабільності –– виклик економічному розвитку. НАН України, ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України». Київ, Академперіодика, 2020. 456 с. 7. Модернізація державного управління та європейська інтеграція України. Наук. доп. Авт. кол. Ю.В. Ковбасюк, К.О. Ващенко, Ю.П. Сурмін та ін. За заг. ред. Ю.В. Ковбасюка. Київ, НАДУ, 2013. 120 с. 8. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку. Пер. з англ. ВГО “Україна. Порядок денний на ХХІ століття”; Інститут сталого розвитку. Київ, Інтелсфера, 2002. 312 с. 9. Третяк А.М. Екологія землекористування: теоретико-методологічні основи формування та адміністрування. Моногр. Херсон, Грінь Д.С., 2012. 440 с. 10. Altieri M.A. Agroecology: The Science of Sustainable Agriculture, 2nd ed., Boulder, Colorado, Westview Press, 1995. 11. Gliessman S. Agroecology: the ecology of sustainable food systems. Boca Raton, Florida, CRC Press, 2007. 12. Altieri M.A., Nicholis C.I. Agroecology and the Search for a Truly Sustainable Agriculture. Mexico, UNEP, 2005. 13. Alloway B.J. (Ed.). Micronutrient deficiencies in global crop production. Springer Verlag, 2008, 354 p. 14. DeClerck F.A.J. et al. Ecological Approaches to Human Nutrition. Food and Nutrition Bulletin, 2011. 15. Eyhord F. et al. The viability of cotton-based organic agriculture systems in India. International Journal of Agricultural Sustainability. 2007. No. 5. P. 25––38. 16. Edwards S. The impact of compost use on crop yields in Tigray, Ethiopia. FAO International Conference on Organic Agriculture and Food Security (Rome, 2––4 May, 2007). 17. Hoffmann U. Assuring food security in developing countries under the challenges of climate change: Key trade and development issues of a profound transformation of agriculture. Discussion Paper. 2010. No. 201. P. 11. |