ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ УДК 330.101 JEL: B41 МАЗАРАКІ Анатолій Антонович1, ЛАГУТІН Василь Дмитрович2 1Державний торговельно-економічний університет, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/E-2399-2018 ПАРАДИГМА ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ І ПОТЕНЦІАЛ ЇЇ ЗМІН У XXI ст. Зміни в парадигмі економічної науки розглядаються як відповідь на системні трансформації економіки початку XXI ст. Під потенціалом зміни парадигми розуміється рівень готовності й схильності сучасної економічної науки до парадигмальних зрушень. При цьому зміна наукової парадигми визначається як внутрішнім потенціалом самої науки, так і потенціальним впливом зовнішнього соціально-економічного середовища. Репрезентовано авторське розуміння сутності й структурних компонентів парадигми економічної науки XXI ст. У контексті проблеми моно-/поліпарадигмальності економічної науки виокремлено зміст парадигмального комплексу на основі критеріального застосування трьох фундаментальних категоріальних типів: онтологічного, епістемологічного і аксіологічного. Розкрито основні нормативні положення домінуючої нині неокласичної парадигми як мейнстриму економічної науки з позицій критичного ставлення до них. Центральною аномалією неокласичної парадигми є фактичне заперечення категорії «вартість». Архітектоніка системи сучасних фінансів, де переважають віртуальні фінансові активи, які «відірвані» від їх реальної вартісної оцінки, успішно «функціонує», на думку неокласиків, без категорії «вартість». Доведено, що наукове економічне дослідження у своїй реальності не може не спиратися на кількісні наукометричні моделі, в основу яких має бути покладено категорію “вартість”. Вартість є первинним онтологічним фундаментом економічної науки. Запропоновано інтерпретацію потенційних можливостей парадигмального оновлення сучасної економічної науки з урахуванням відповідних об’єктивних змін глобального соціально-економічного розвитку. Обґрунтовується необхідність парадигмального подолання відособлення мікро- і макроекономіки, розширення застосування емпіричних аналітичних методів та їх формалізованої інтерпретації на основі використання штучного інтелекту в процесі наукових досліджень, поліпшення механізмів управління складними соціально-економічними системами на підставі прогнозування їх розвитку. Ключові слова:економічна наука; парадигма; монопарадигмальність; поліпарадигмальність; парадигмальний комплекс; неокласика; ортодоксальність; гетеродоксальність; вартість; парадигмальні зміни
1. Мизес Л. Человеческая деятельность: трактат по экономической теории. Челябинск, Социум, 2008. 878 с. 2. Хьюэлл У. Философия индуктивных наук, основанная на их истории. М., Кнорус, 2016. 497 с. 3. 3. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. СПб., А-cad, 1994. 408 с. 4. Холтон Дж. Тематический анализ науки. М., Прогресс, 1981. 384 с. 5. Фейерабенд П. Наука в свободном обществе. М., АСТ, 2010. 378 с. 6. Blaug M. Kuhn Versus Lakatos, or Paradigms Versus Research Programmes in the History of Economics. History of Political Economy. 1975. Vol. 7 (4). P. 399––433. 7. Lakatos I. Falsification and the Methodology of Scientific Research Programs. Criticism and the Growth of Knowledge. Cambridge, Cambridge University Press, 1970. P. 91––196. 8. Wade Hands D. Popper and Lakatos in Economic Methodology. Rationality, Institutions and Economic Methodology. London, Rutledge,1993. P. 61––75. 9. Кун Т. Структура научных революцій. М., АСТ, 2015. 320 с. 10. Акерлоф Дж. Грехи упущения и практика экономической науки. Экономическая политика. 2021. Т. 16. № 1. С. 104––123. 11. Corvisanos I., Doughney I., Milltow A. Reclaiming pluralism in economics. Routleges, 2018. 332 p. 12. Lari T. When does complementarity support pluralism about schools of economic thought? Journal of Economic Methodology. 2021. Vol. 28 (3). P. 322––335. 13. Akerlof G.A., Michailat P. Persistence of false paradigms in low-power sciences. Proceedings of the National Academy of Sciences USA. 2018. Vol. 115 (52). P. 13228––13233. 14. Звєряков М.І., Грималюк А.В. Економічна теорія, державна політика і публічне управління. Економіка України. 2019. № 11-12. С. 3––33. doi.org/10.15407/economyukr.2019.11.003 15. Єщенко П.С. Неоліберальна модель ринку та її вплив на розвиток України. Економіка України. 2020. № 5. С. 25––40. doi.org/10.15407/economyukr.2020.05.025 16. Кораблін С.О. Неоліберальний мейнстрім: коли Америка проти. Економіка України. 2017. № 5-6. С. 90––105. 17. Lin Yifu I. New Paradigm for interpreting the Chinese Economy: Theories, Challenges and Opportunities. Singapore, World Scientific Publishing Company, 2014. 216 p. 18. Kolodko G.W. China and the Future of Globalization: The Political Economy of China`s Rise. Financial Times, Summer Book, 2020. 200 p. 19. Kuhn T.S. The Structure of Scientific Revolutions. 4th ed. Chicago, University of Chicago Press, 2012. 264 p. 20. De Landa M. Assamblage theory. Edinburgh, Edinburgh University Press, 2016. 216 p. 21. Колодко Г.В. Куда идет мир: политическая экономия будущего. М., Магистр, 2014. 528 с. 22. Hodgson G.M. Evolutionary and institutional economics as the new mainstream? Evolutionary and Institutional Economic Review. 2007. Vol. 4. No. 1. Р. 7—25. 23. Modern evolutionary economics. An overview by R. Nelson (and eight other). Cambridge, Cambridge University Press, 2018. 272 p. 24. Groenewegen I. Bridging original and new institutional economics? In: Intuitions and evolution of capitalism. F. Gagbiardi, D. Grindis (Eds). Cheltenham, Edward Elgar, 2019. P. 93––109. 25. Menard C., Shirley M.M. The future of new institutional economics: From early intutions to a new paradigm? Journal of Institutional Economics. 2014. Vol. 10. No. 4. P. 541––565. 26. Lacurelli S., Givliani A., Baron H. The past and future of social sciences. A Schumperetian theory of scientific development. Cambridge Journal of Economics. 2019. Vol. 43. No. 6. P.1701––1722. 27. Elsner W. Complexity Economics as Heterodoxy: Theory and Policy. Journal of Economic Jssues. 2017. Vol. 51. Iss. 4. P. 939––978. 28. Stockhammer E., Dammerer Q., Kapur S. The Research Excellence Framework 2014. Journal ratings and the marginalization of heterodox economics. Cambridge Journal of Economics. 2021. Vol. 45. No. 2. P. 243––269. 29. Streak W. Does “behavior economics” ofter an alternative to the neoclassical paradigm. Socio-Economic Review. 2010. Vol. 8. No. 2. P. 387––397. 30. Angner E. Were all behavioral economists now. Journal of Economic Methodology. 2019. Vol. 26 (3). P. 195––207. 31. Vines D. Wills S. The rebuilding macroeconomic theory project part II: multiple equilibriа, toy models and policy models in a new macroeconomic paradigm. Oxford Review of Economic Police. 2020. Vol. 36. Iss. 3. P. 427––497. 32. Hodgson G.M. On the complexity of economic reality and the history of the use of mathematics in economics. Fіlosofia de la Economia. 2013. Vol.1. No. 1. P. 125––148. 33. Crafts A.N. Artifacal Intelligence as a general-purpose technology: an historical perspective. Oxford Review of Economic Policy. 2021. Vol. 37 (3). P. 521––536. 34. Einav L., Levin J.D. The Data Revolution and Economic Analysis. In: Inоvation Policy and the Economy. New York, National Bureau of Economic Research. 2013. Vol. 14. P. 1––24. URL: www.nber.org/system/files/working_papers/w19035/w19035.pdf 35. Aasrveit K.A., Anundsen A.K. Herstad E.I. Residential Investment and Recession Predictability. International Journal of Forecasting. 2019. Vol. 35 (4). P. 1790––1799. 36. Greenwood R., Hanson S., Shleifer A., Sorensen J. Predictable Financial Crises. NBER Working Paper. 2020. No. 27396. 63 p. 37. Резнікова Н.В., Панченко В.Г., Іващенко О.А. Від ревізії економічної теорії до ревізії економічної політики: пастки нового макроекономічного консенсусу. Економіка України. 2021. № 3. С. 19––40. doi.org/10.15407/economyukr.2021.03.019 |
|
Видається з вересня 1958 р. |
|||
| Login |
| |||