УКРАЇНСЬКА ЕКОНОМІКА ПІД ЧАС ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ РФ І В ПЕРІОД ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ
УДК 327:339.923] ((4) + (5?11))
JEL: F01, F02, F20, F30
ПІЛЯЄВ Ігор Славович1
1Інститут економіки та прогнозування НАН України , Research ID : http://www.researcherid.com/rid/https://publons.com/researcher/3420250/igor-piliaiev
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0001-7509-3158
ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У КОНТЕКСТІ НАСЛІДКІВ ПОВНОМАСШТАБНОГО РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ
Повномасштабне російське вторгнення в Україну справило серйозний системний вплив на геостратегічне, зокрема безпекове, геополітичне, економічне і фінансове, становище ключових, з точки зору глобального порядку й економічного розвитку, країн і регіонів світу. З огляду на це, визначено і проведено міждисциплінарний аналіз основних трендів трансформації глобалізаційних процесів у контексті наслідків повномасштабної війни Росії проти України.
Критичне загострення геостратегічної боротьби за світове економічне і фінансове лідерство обумовило превалювання геополітичних міркувань урядів над суто ринковими міркуваннями порівняльних переваг. За цих умов глобалізація стає надзвичайно вразливою від політичних рішень на державному і міждержавному рівнях.
Ключові актори світової економіки і політики –– США, ЄС, Китай –– дедалі більше розглядають свою участь у процесі глобалізації з позицій «стратегічної автономії», проте поки що ці процеси відбуваються в межах існуючої міжнародної фінансової системи і чинного глобального нормативного порядку світової торгівлі. Натомість, Росія, в умовах потужної санкційної ізоляції з боку світової демократичної спільноти, фактично взяла курс на розрив з провідними в ціннісному і регулятивному відношеннях інституціями і нормативним порядком постбіполярної доби.
Через глобальні виклики енергетичній та продовольчій безпеці й порушення ланцюгів поставок відчутно погіршилися коротко- і середньострокові перспективи зростання й капіталізації транснаціональних високотехнологічних компаній. Як наслідок, слід очікувати стрімкого, масованого і тривалого посилення тінізації багатьох сфер міжнародних економічних і валютно-фінансових відносин, зокрема, через спроби запровадження і використання різноманітних криптовалютних механізмів у «сірих зонах» менш розвинутих регіонів світу. Водночас сьогодні немає достатніх підстав для реальної біфуркації світового економічного і фінансового простору. Важливим індикатором для такого висновку може виступати політика фінансово й організаційно контрольованих Пекіном багатосторонніх банків розвитку –– Азійського банку інфраструктурних інвестицій та Нового банку розвитку БРІКС.
Ключові слова:глобалізація; російсько-українська війна, світовий порядок, міжнародна валютно-фінансова система, тінізація міжнародної торгівлі.
| Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 3 - 20) | Завантажити | Завантажень : 277 |
Стаття надійшла до редакції 30 листопада -0001 р.
Список використаної літератури1. Abay K., Breisinger C., Glauber J. et al. The Russia-Ukraine crisis: Implications for Global and Regional Food Security and Potential Policy Responses. MENA Working Paper. 2022. No. 39. 23 p.
doi.org/10.2499/p15738coll2.135913
2. Jacob S., Hacker J.S., Hertel-Fernandez A., Pierson P., Thelen K. The American Political Economy: Politics, Markets, and Power. Cambridge, Cambridge University Press, 2021. 400 p.
3. Slater D. Asia’s elusive Northeast Passage. East Asia Forum Quarterly. 2022. Vol. 14. No. 1. P. 14–18.
4. Піляєв І.С. Азійський банк інфраструктурних інвестицій: роль і тренди впливу на міжнародну фінансову систему. Економіка України. 2020. № 7 (704). С. 88–107.
doi.org/10.15407/economyukr.2020.07.088
