Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 9/2022

Ekon Ukr. 2022 (9): 3–20
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.09.003

УДК 314.7:351.86:331.102(477)

JEL: F22, H56, O15

ВАРНАЛІЙ Захарій Степанович1, ВАСИЛЬЦІВ Тарас Григорович2, ЛЕВИЦЬКА Ольга Олександрівна3

1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/AAA-7256-2019, https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57190445204
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-6654-8760
2ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України”, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/I-3835-2017; https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57217955097
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-2889-6924
3ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/AAO-7072-2020
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0001-8174-9918


МІГРАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ЯК ОСНОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ І РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ


Великий геополітичний перерозподіл наприкінці минулого століття спричинив зміну уявлень про міграцію та її роль у розвитку постіндустріального суспільства. Саме тоді викристалізувалася безпекова парадигма сучасних міграційних процесів. Динаміка і наслідки міграції у світі формують об’єктивну потребу у виокремленні міграційної безпеки як незалежної складової системи національної безпеки і в її інституціональній формалізації.
Понятійний плюралізм у сфері міграційної безпеки зумовлений неоднозначним трактуванням самого явища міграції та багатоаспектністю його прояву. Авторська позиція передбачає розуміння поняття міграційної безпеки як стану захищеності національних інтересів у сфері міграції від впливу реальних і потенційних загроз, забезпечення якого є пріоритетним завданням діяльності системи державних і недержавних інституцій, які вживають узгоджених заходів щодо реалізації та захисту цих інтересів.
Важливими аспектами в дослідженнях міграційної безпеки є характер і вектори впливу міграційних процесів. Вплив залежить від виду і форми міграційної активності, типу суспільства відносно міграційного ресурсу (країни-донори, країни-реципієнти, транзитні країни, країни змішаного типу), рівня залежності від зовнішньої міграції, міри врегульованості цих процесів, ступеня резилентності соціоекономічних систем.
Обґрунтовано, що безпековий потенціал України прямо пов'язаний з рівнем міграційних ризиків і загроз (поряд з іншими чинниками), а конкурентоспроможність економіки визначається її інтелектуально-кадровим потенціалом. «Вимивання» класу інтелектуалів призводить до відставання суспільства, зниження темпів зростання і соціального напруження. Україна є яскравим прикладом такої ситуації, а з початком повномасштабної війни міграційні ризики трансформувалися в реальні загрози.
Мінімізація загроз і нарощування позитивних міграційних ефектів є необхідними компонентами політики забезпечення національної безпеки цивілізованих країн в умовах нестабільності. Цієї дуальності вимагають сучасні міграційно-гуманітарні кризи, які формують нові безпекові виклики у світі, а сама міграційна безпека набуває екзистенційного значення.


Ключові слова:міграційна безпека; міграційна політика; сек’юритизація; національна безпека; інтелектуальний капітал; ризики; загрози; небезпеки.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 3 - 20) ЗавантажитиЗавантажень : 147
Стаття надійшла до редакції 18 серпня 2022 р.

Список використаної літератури

1. Weiner M. Security, Stability, and International Migration. International Security. 1992. No. 17 (3). P. 91–126. URL: www.muse.jhu.edu/article/447034
2. Варналій З.С. Соціальна безпека людини як об’єкт дослідження економічної безпекології. Економічний вісник університету. 2022. Вип. 52. С. 90–97. doi.org/10.31470/2306-546X-2022-52-90-97
3. Іляш О.І. Інституціональні ризики соціальної безпеки. Демографія та соціальна економіка. 2011. № 1. С. 125–134. URL: dse.org.ua/arhcive/15/13.pdf
4. Guiraudon V., Joppke C. Controlling a new migration world. Routledge, 2003. 272 p.
5. Jaskulowski K. The securitisation of migration: Its limits and consequences. International Political Science Review. 2019. No. 40. Iss. 5. P. 710–720. doi.org/10.1177/0192512118799755
6. Acik A.C., Trott P., Cinar E. Risk governance approach to migration: a viable alternative to precautionary management. Journal of Risk Research. 2022. Vol. 25. Iss. 4. P. 468–487. doi.org/10.1080/13669877.2021.1957984
7. Міграційна активність населення Карпатського регіону України: тенденції, загрози, методи регулювання. Наук. ред. Т.Г. Васильців. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України». Львів, 2020. 128 с. URL: ird.gov.ua/irdp/p20200047.pdf
8. Семів Л., Лалакулич M. Функціонування працересурсної та міграційної систем України в світлі сучасних ризиків розвитку. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2017. Т. 1. № 22. С. 371–377. doi.org/10.18371/fcaptp.v1i22.110160
9. Садова У.Я., Біль М.М. Соціальні ініціативи як інструмент подолання міграційних ризиків в Україні. Регіональна економіка. 2012. № 3. С. 206–211. URL: re.gov.ua/re201203/re201203_za.pdf
10. Мульска О.П. Міграційні ризики та загрози стабільного розвитку національної економіки як стратегічні об’єкти політики регулювання. Економічний аналіз. 2021. Т. 31. № 2. С. 34–43. dx.doi.org/10.35774/econa2021.02.034
11. Бідак В.Я. Оцінка ризикогенного впливу міграційних детермінант на соціально-демографічний розвиток регіону. Матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. Львів, Львівський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП», 2020. С. 277–282. URL: li-maup.edu.lviv.ua/uploads/media/content/Zbirnyk_MAUP_29102020.pdf
12. Mulska O., Levytska O., Panchenko V., Kohut M., Vasyltsiv T. Causality of external population migration intensity and regional socio-economic development of Ukraine. Problems and Perspectives in Management. 2020. Vol. 18. Iss. 3. P. 426–437. dx.doi.org/10.21511/ppm.18(3).2020.35
13. Вовканич С.Й., Бідак В.Я., Левицька О.О. Інтелектуальна міграція населення у контексті соціогуманістичної парадигми української національної ідеї. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2012. Вип. 4 (96). С. 241–250. URL: ird.gov.ua/irds/sep201204241.php
14. Гринкевич С.С., Лупак Р.Л., Васильків Ю.В. Формування системи та структурування інституційного забезпечення реалізації державної політики розвитку і використання трудового потенціалу України. Бізнес Інформ. 2015. № 7. С. 67–72. URL: www.business-inform.net/annotated-catalogue/?year=2015&abstract=2015_07_0&lang=ua&stqa=10
15. Левицька О.О. Міграційний чинник асиметрії розвитку прикордонних регіонів України та Польщі. Регіональна економіка. 2016. № 4 (82). С. 56–65. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/regek_2016_4_9
16. Новікова О.Ф., Шамілева Л.Л. Оцінювання ризиків соціально-економічної незахищеності зайнятих в умовах структурних трансформацій сучасного ринку праці. Social and labour relations: theory and practice. 2020. № 10 (1). С. 1–10. dx.doi.org/10.21511/slrtp.10(1).2020.01
17. Рущишин Н.М., Мульска О.П. Механізм забезпечення соціальної стабільності в умовах інтенсифікації міграційних процесів. Економіка та суспільство. 2021. № 29. doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-41