Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 10/2022

Ekon Ukr. 2022 (10): 76–92
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.10.076

ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

УДК 338:504

JEL: Q57, H23, R58

ХВЕСИК Михайло Артемович1, ІЛЬЇНА Марія Володимирівна2

1ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57195964091
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0003-4306-4904
2ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/ID: 1259674
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-5555-1614


ЕКОСИСТЕМНІ ПЛАТЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОСИСТЕМНОГО ПІДХОДУ В УПРАВЛІННІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ


Зростання екологічних загроз і виснаження природних ресурсів мотивують до перегляду наукових концепцій взаємодії суспільства з природою. Одночасно в економіку природокористування поступово впроваджується екосистемний підхід, теоретико-методологічні засади якого в Україні ще належним чином не сформовано. З огляду на це, обґрунтовано особливості трансформації сучасного механізму природокористування шляхом упровадження екосистемного підходу з використанням основного його економічного інструменту – екосистемних платежів.
Екосистемний підхід до природокористування – напрям в управлінні, який забезпечує врахування при плануванні й здійсненні будь-яких заходів природокористування складних біологічних відносин усередині екосистеми, природні ресурси якої експлуатуються; усвідомлення цінності цих відносин завдяки їх спроможності позитивно впливати на стан, продуктивність екосистеми і виконання нею важливих екологічних функцій. Ієрархічну структуру процесу впровадження екосистемного підходу в практику управління природокористуванням відображають керівні принципи Конвенції про біологічне різноманіття, які з науково-практичної точки зору доцільно розділяти на організаційно-економічні та еколого-економічні.
Екосистемні платежі – це платежі за використання, невикористання ресурсів або послуг екосистеми, відшкодування її забруднення чи деградації; усі платежі, що здійснюються в межах екосистемного підходу і мають на меті захист, збереження екосистем, раціональне використання їх ресурсів та підвищення ефективності функцій. Вони включають обов’язкові платежі за використання ресурсів екосистем, їх забруднення, виснаження або деградацію; компенсаційні платежі, які держава сплачує громадянам за використання їх екосистем або фермерам за невикористання ними екосистем чи використання на умовах упровадження нових технологій; платежі за екосистемні послуги; еквівалентні платежі. Критеріями визначення типу платежів є їх добровільність; належність бюджету, за рахунок якого вони сплачуються; переважання екосистемної цінності над ринковими інтересами; сутність платежу; можливість регулювання за допомогою цивільних договорів, відтермінування платежу і зміни його розміру; залежність платежу від результатів господарської діяльності; обопільність вигоди.


Ключові слова:екосистема; екосистемний підхід; екосистемна послуга; екосистемний платіж; економічний механізм природокористування.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 76 - 92) ЗавантажитиЗавантажень : 145
Стаття надійшла до редакції 25 серпня 2022 р.

Список використаної літератури

1. Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення. За заг. ред. М.А. Хвесика. Київ, ДУ ІЕПСР НАН України, 2021. 148 с.
2. Луців О.В. Інвестиційне забезпечення відтворення екосистем. Економіка природокористування і охорони довкілля. 2013. C. 188–193.
3. Загвойська Л.Д. Концептуалізація послуг екосистем у сучасному еколого-економічному дискурсі. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2013. Вип. 11. C. 178–185.
4. Суєтнов Є.П. Міжнародно-правові зобов’язання України щодо збереження і відновлення природних екосистем та впровадження екосистемного підходу. Проблеми законності. 2021. Вип. 153. C. 56–80. doi.org/10.21564/2414-990X.153.231605
5. Черкашина М.К. Правове регулювання водних відносин в Україні на основі екосистемного підходу. Integración de las ciencias fundamentales y aplicadas en el paradigma de la sociedad post-industrial. 2020. Vol. 5. Р. 76–81. doi.org/10.36074/24.04.2020.v5.28
6. Соловій І.П., Кулешник Т.Я. Трактування ключових термінів концепції послуг екосистем з огляду на еколого-економічні дослідження ландшафтів. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2011. Вип. 9. С. 174–178. URL: fasu.nltu.edu.ua/index.php/nplanu/issue/view/14/pdf5
7. Мішенін Є.В., Дегтярь Н.В. Економіка екосистемних послуг: теоретико-методологічні основи. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2015. № 2. C. 243–257.
8. Нечипоренко О.М. Роль екосистемного підходу в управлінні зрошуваним землеробством. Вісник ОНУ імені І.І. Менчникова. Сер. «Економіка». 2017. Т. 22. Вип. 8 (61). С. 33–39.
9. Файфура В., Надвиничний С. Екосистемні платежі в контексті формування й оптимізації довкілля. Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. 2016. № 21. C. 28–33.
10. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Кулаковський Ю.П. Економіко-правове регулювання природокористування. Київ, Кондор, 2004. 524 c.
11. Ray G. Habitat Equivalency Analysis: A Potential Tool for Estimating Environmental Benefits. ERDC TN-EMRRP-EI-02, January 2008. 10 p. URL: apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA475708
12. Ільїна М.В., Шпильова Ю.Б. Екосистемні послуги як інструмент екологічно орієнтованої організації сільського простору. Бізнес-навігатор. 2020. № 2 (58). С. 54–58. doi.org/10.32847/business-navigator.58-11
13. Мішенін Є.В., Олійник Н.В. Розвиток ринку екосистемних послуг як напрямок посткризового зростання економіки України. Механізм регулювання економіки. 2010. № 3. Т. 3. С. 104–116.
14. Гавриленко О. Управління екосистемними послугами: стратегія запровадження в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. «Географія». 2018. № 1 (70). C. 29–35. doi.org/10.17721/1728-2721.2018.70.5
15. Costanza R., Groot R., Sutton P. Changes in the global value of ecosystem services. Global Environmental Change. 2014. No. 26. P. 152–158.
16. The Economics of Ecosystems and Biodiversity: Ecological and Economic Foundations. Ph. Kumar (Ed.). London, Washington, Earthscan, 2011. 422 р. URL: www.routledge.com/The-Economics-of-Ecosystems-and-Biodiversity-Ecological-and-Economic-Foundations/Kumar/p/book/9780415501088
17. Гавриленко О., Циганок Є. Деградація екосистемних послуг природоохоронних територій в урбанізованих зонах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. «Географія». 2018. № 4 (73). C. 10–14. doi.org/10.17721/1728-2721.2019.73.2
18. Ільїна, М., Шпильова Ю. Алгоритм впровадження методів оцінювання екосистемних послуг. Економіка та суспільство. 2022. № 35. doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-3
19. Дучинська Н.І., Осаул А.О. Фінансові інтервенції на ринках екосистемних послуг. Вісник Київського нацiонального унiверситету iмені Тараса Шевченка. Сер. «Економiка». 2009. № 111. С. 15–17.
20. Глазырина И.П. Платежи за экосистемные услуги и Хередианская декларация. Экономика природопользования. 2012. № 5. С. 59–69.
21. Коморна О.М. Перспективні напрями розвитку ринку екосистемних послуг у контексті збалансованого природокористування. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 18. Ч. 1. C. 138–141.