ПРОБЛЕМИ ОСВІТИ УДК 378.004 JEL: I21, I28, I31, O14 БУТКО Микола Петрович1, МУРАШКО Микола Іванович2, НАЗАРКО Світлана Олексіївна3 1Національний університет «Чернігівська політехніка», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/I-3869-2016 СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ І ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ Розглянуто деякі аспекти і технології донесення знань у період пандемії COVID-19 і повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україну, яке спричинило окупацію окремих регіонів і руйнування багатьох закладів освіти на територіях ведення активних бойових дій. Чимало дітей разом з батьками залишили територію України і мають суттєві проблеми навіть у навчанні в онлайн-режимі. Абітурієнти, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, змушені уникати поширеної практики ворога русифікувати навчальний процес і нав’язати свої методологічні наративи. Частина професорсько-викладацького складу припинила свою професійну діяльність у вітчизняних закладах вищої освіти. Такі труднощі в освітньому процесі України пов’язано, зокрема, з доступом потенційних користувачів до онлайн-середовища, з виниклими проблемами в діяльності закладів вищої освіти. З огляду на це, запропоновано напрями їх вирішення в процесі цифровізації освітньої діяльності, проаналізовано динаміку наявності електронно-цифрових засобів у населення України, розроблено модель донесення знань до учнів і студентів у період пандемії і війни. Деталізовано майбутні вимоги до освіти в процесі цифровізації і структуровано виклики, що постануть перед закладами вищої освіти в майбутньому. Обґрунтовано напрями розвитку і застосування технологій штучного інтелекту в освітній сфері. Запропоновано трикомпонентну блок-схему «дорожньої карти» поступальних дій щодо впровадження штучного інтелекту в систему підготовки кадрів закладами вищої освіти. Доведено необхідність інституціонального вдосконалення діяльності закладів вищої освіти, модернізації їх технологічної сфери, запропоновано вектори розвитку штучного інтелекту. Визначено галузі застосування нейротехнологій і етичні межі їх використання. Актуалізовано необхідність синхронізації дій закладів вищої освіти, стейкхолдерів і користувачів для досягнення синергетичного ефекту від цифровізації і впровадження штучного інтелекту в освітню діяльність. Ключові слова:цифровізація освіти; модель донесення знань; технології штучного інтелекту; нейротехнології; резистентність; кластерні формування; «дорожня карта» впровадження штучного інтелекту в освітній сфері
1. Арешонков В.Ю. Цифровізація вищої освіти: виклики та відповіді. Наук. доповідь на методологічному семінарі НАПН України «Шляхи і механізми підвищення конкурентоспроможності університетів України» (19 листопада 2020 р.). Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2020. Т. 2. № 2. С. 1–6. doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-2-13-2 2. Бабаєв В.М., Стадник Г.В., Момот Т.В. Цифрова трансформація в сфері вищої освіти в умовах глобалізації. Комунальне господарство міст. Сер. Економічні науки. 2019. Вип. 2. С. 2–9. doi.org/10.33042/2522-1809-2019-2-148-2-9 3. Бутко М.П. Архітектоніка конкурентоспроможності регіонів України в контексті євроінтеграції (Розділ 7. Економіка знань як стратегічна конкурентна перевага регіональних господарських систем). Київ, АМУ, 2016. 452 с. 4. Машлій Г.Б., Мосій О.Б., Пельчер М. Дослідження управлінських аспектів використання штучного інтелекту. Галицький економічний вісник. 2019. Т. 57. № 2. С. 80–89. URL: galicianvisnyk.tntu.edu.ua/?art=601 5. Єгорченкова Н.Ю., Тесля Ю.М., Хлевна Ю.Л., Кичань О.М. Методологічні аспекти створення цифрового університету. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Сер. Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами. 2020. № 1. С. 31–36. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/vntux_ctr_2020_1_6 6. Лук’яненко Д.Г., Степаненко О.П. Digital University: Проект розбудови цифрового університету в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». URL: ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/25986/ZE_2018_71.pdf?sequence=1&isAllowed=y 7. Jamaludin A., Henik A., Hale J.B. Educational neuroscience: bridging theory and practice. Learning: Research and Practice. 2019. Vol. 5. No. 2. P. 93–98. doi.org/10.1080/23735082.2019.1685027 8. Williamson В. Brain data: Scanning, scraping and sculpting the plastic learning brain through neurotechnology. Postdigital Science and Education. 2019. Vol. 1. P. 65–86. doi.org/10.1007/s42438-018-0008-5 9. Tоmte C.E., Fossland T., Aamodt P.O., Degn L. Digitalisation in higher education: mapping institutional approaches for teaching and learning. Quality in Higher Education. 2019. Vol. 25. No. 1. P. 98–114. doi.org/10.1080/13538322.2019.1603611. 10. Sprenger D.A., Schwaninger A. Technology acceptance of four digital learning technologies (classroom response system, classroom chat, e lectures, and mobile virtual reality) after three months’ usage. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2021. Vol. 18. No. 8. P. 1–7. doi.org/10.1186/s41239-021-00243-4. 11. Zeide E. Artificial Intelligence in Higher Education: Applications, Promise and Perils, and Ethical Questions. URL: er.educause.edu/-/media/files/articles/2019/8/er193104.pdf 12. Santosa H., Rui J.B., Marquesa P. Digital transformation in higher education: the use of communication technologies by student. Procedia Computer Science. 2019. Vol. 164. P. 123–130. doi.org/10.1016/j.procs.2019.12.163 |
|
Видається з вересня 1958 р. |
|||
| Login |
| |||