Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 7/2023

Ekon Ukr. 2023 (7): 72–94
https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.07.072

ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АПК

УДК 33.330

JEL: Q130

МОЛДАВАН Любов Василівна1

1ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-5347-2699


СОЦІО-ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ: ПРИЧИНИ І СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ


Міжнародні організації, світова наукова спільнота відзначають наростання екологічних процесів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю. Зокрема, визнається негативний вплив на екологію природних ресурсів аграрного сектору глибоко спеціалізованого (монокультурного) виробництва, яке посилює деградацію угідь. Втрати від ґрунтовтоми – супутника монокультури становлять майже 25 % світового врожаю. У документах ООН ідеться не лише про екологічні, а й про соціальні втрати монокультурного виробництва: зменшення зайнятості сільського населення, посилення бідності, погіршення харчування тощо.
Проаналізовано процеси формування в Україні глибоко спеціалізованого, з ознаками монокультурного, землеробства, зональний аспект якого дозволяє виявити його негативні екологічні й соціальні наслідки. Перехід у Степовій зоні на вирощування ґрунтовиснажливих і гумусопоглинаючих зернових і соняшнику, які зайняли більш як 93 % посівних площ, витіснивши пари і багаторічні трави, обумовив посилення ерозії, якою нині вражено 60–80 % сільгоспугідь, дегуманізацію ґрунтів (дефіцит гумусу сягає 600 кг/га), значне скорочення тваринництва, зменшення споживання населенням молока і молокопродуктів, зниження калорійності середньодобового раціону, ліквідацію робочих місць у сільськогосподарському виробництві тощо. Зазначені процеси притаманні східним регіонам Лісостепу і, хоча й меншою мірою, іншим регіонам країни. У цілому по Україні знижується якість харчування, зростає імпортозалежність за певними видами продовольчих товарів, витіснених з виробництва в результаті глибокої спеціалізації. Для упередження подальшого розвитку цих та інших негативних процесів обґрунтовано безальтернативність переходу від глибоко спеціалізованого монокультурного сільського господарства до агроекологічного плодозмінного в симбіозі з тваринництвом. Запропоновано механізми переходу до даного типу землеробства з урахуванням теоретичних засад проблеми і досвіду її розв’язання в західноєвропейських та інших країнах, що дозволить призупинити деградацію і забезпечити зростання продуктивності сільськогосподарських угідь, зберегти продовольчий суверенітет країни та її сільський трудовий потенціал.


Ключові слова:глибока спеціалізація; монокультура; екологічні наслідки; соціальні втрати; агроекологія; сівозмінне землеробство

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 72 - 94) ЗавантажитиЗавантажень : 97
Стаття надійшла до редакції 28 квітня 2023 р.

Список використаної літератури

1. Micronutrient deficiencies in global crop production. B.J. Alloway (Ed.). Springer Verlag, 2008. 354 p.
2. DeClerck F.A.J., Fanzo J., Paim Ch., Remans R. Ecological Approaches to Human Nutrition. Food and Nutrition Bulletin. 2011. Vol. 32. No. 1. P. S41–S50. doi.org/10.1177/15648265110321S106
3.. Лупенко Ю.О., Кропивко Н.Ф. Агрохолдинги в Україні та посилення соціальної спрямованості їх діяльності. Економіка АПК. 2013. № 7. С. 5–21. URL: eapk.org.ua/sites/default/files/eapk/13_07_5-21.pdf
4. Третяк А.М. Екологія землекористування: теоретико-методологічні основи формування та адміністрування. Моногр. Херсон, Грінь Д.С., 2012. 440 с.
5. Камінський В.Ф. Сівозміна як основа сталого землекористування та продовольчої безпеки України. Збірник наукових праць ННЦ "ІЗНААН". 2015. Вип. 2. С. 3–14.
6. Медведєв В.В. Земельна реформа і родючість ґрунту. Вісник аграрної науки. 2015. № 5. С. 73–79. URL: agrovisnyk.com/index.php/agrovisnyk/issue/view/5
7. Балюк С.А., Медведєв В.В., Мірошниченко М.М., Скрильник Є.В., Тимченко Д.О., Фатєєв А.І., Христенко А.О., Цапко Ю.Л. Екологічний стан ґрунтів України. Український географічний журнал. 2012. № 2. С. 38–42. URL: ukrgeojournal.org.ua/sites/default/files/UGJ-2012-2-38_0.pdf
8. Сахненко В.В. Оптимізація сівозмін у ресурсозберігаючих системах захисту рослин. Scientific research and their practical application. modern state and ways of development. 2013. Oct 1–12. URL: www.sworld.education/konfer32/385.pdf