Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 8/2023

Ekon Ukr. 2023 (8): 3–27
https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.08.003

УДК 338.2:338.45(477)

JEL: L50, L60

ГЕЄЦЬ Валерій Михайлович1

1ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/ 57194145214
OrcID ID : https://orcid.org/0000-0002-2895-6114


ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ СТРАТЕГІЧНО ВАЖЛИВИХ ВИДІВ ПРОМИСЛОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ (РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ПОГЛЯД)


Проаналізовано питання, пов’язані з переформатуванням економічного профілю стратегічно важливих видів промислової діяльності в Україні в довоєнний період, розкрито зміст змін, що відбулися в 1995–2021 рр., у порівнянні з відповідними змінами, які характерні для окремих країн ЄС, зокрема, Німеччини як одного з лідерів в економічному просторі ЄС, а також Польщі, Чехії, Словаччини і Естонії, які пройшли період трансформації економіки від домінуючої планово-розподільної системи до ринкової і, врешті-решт, досягли успіху, ставши членами Європейського Союзу.
Серед основних результатів аналізу структурних змін у економіці України і окремих країн ЄС однозначно простежується відсталість української економіки в частині скорочення тих видів промислової діяльності, які формують порівняно високу питому вагу доданої вартості, що зумовлює втрату конкурентних позицій на тлі розглядуваних країн. Відповідно має місце зумовлена домінуванням експорту продовольчих товарів і сировини для їх виробництва, а також промислової продукції, пов’язаної з видобутком мінерально-сировинних ресурсів та їх первинною переробкою, реструктуризація зовнішньої торгівлі України в напрямі примітивізації. Паралельно в імпорті зросла частка продукції виробничого призначення з більш високою питомою вагою доданої вартості, що призвело до формування технологічної залежності та загроз поглиблення подальшого переформатування промисловості в напрямі її периферизації.
На основі аналізу позитивних і негативних складових промислової політики повоєнного відновлення і розвитку економіки, що раніше застосовувалися в окремих країнах світу, а також з огляду на наявність в Україні частини промислових виробництв високотехнологічного характеру показано, як шляхом використання наявного історичного досвіду, в тому числі й вітчизняного, можна оминути існуючі загрози, виконуючи так звані "домашні завдання" для забезпечення стабільності розвитку держави.
Дана стаття є певним підсумком ретроспективного аналізу характеру розвитку стратегічно важливих видів промислової діяльності майже за останні 20 років. Погляд же на майбутнє буде визначено автором у наступній публікації, запланованій до кінця 2023 р.


Ключові слова:повоєнне відновлення; Європейський економічний простір; науковий супровід; подолання периферійності; новітні технології; високотехнологічна діяльність; ядерні технології; малі модульні реактори.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 3 - 27) ЗавантажитиЗавантажень : 199
Стаття надійшла до редакції 25 липня 2023 р.

Список використаної літератури

1. Комлоши А., Хофбауер Х. Периферизация Восточной Европы в исторической перспективе. Мировая экономика и международные отношения. 2008. № 4. С. 57–70. URL: naukarus.com/periferizatsiya-vostochnoy-evropy-v-istoricheskoy-perspektive
2. Концепція економічної безпеки України. Кер. проєкту В.М. Геєць. ДУ "Ін-т економ. та прогнозув. НАН України". Київ, Логос, 1999. 56 с. URL: ief.org.ua/?page_id=3658&sid=272
3. Айхенгрін Б., Рашкован Б. Організація допомоги. У: Відбудова України: принципи та політика. За ред. Ю. Городніченка, І. Сологуб, Б. Ведер ді Мауро. CEPR Press. Паризький звіт, 2022. 508 с. С. 459–492. URL: cepr.org/system/files/2022-12/reconstruction%20book_Ukrainian_0.pdf
4. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання. Моногр. Національна академія наук України, Ін-т економічного прогнозування. Київ, Ін-т економ. прогноз. НАН України, 2000. 344 с.
5. Gligorov V., Kaldor M., Tsoukalis L. Balkan Reconstruction and European Integration. The Hellenic Observatory, The European Institute, The Vienna Institute for International Economic Studies, 1999. 56 p. URL: eprints.lse.ac.uk/3319/1/Balkan_Reconstruction_and_European_Integration.pdf
6. Uvalic M. Insights from a Transition Economy: The Case of Serbia. IEG Distinguished Lecture 4. Institute of Economic Growth. January, 2011. URL: www.academia.edu/31800793/Insights_from_a_Transition_Economy_The_Case_of_Serbia?source=swp_share
7. Stevanović S., Milanović M., Milaćić S. Problems of the Deindustrialization of the Serbian Economy. Economics of Agriculture. 2013. No. 3. P. 465–477. doi. org/10.22004/ag.econ.158249
8. Stojcic N. Two Decades of Croatian Transition: A Retrospective Analysis. South East European Journal of Economics and Business. 2012. Vol. 7. Iss. 2. P. 63–76. doi.org/10.2478/v10033-012-0015-5
9. Franicevic V., Kraft E. Croatia’s economy after stabilization. European-Asia Studies. 1997. No. 49 (4), Р. 669–691. URL: www.jstor.org/stable/153719
10. Schonfelder B. The Impact of the War 1991–1995 on the Croatian Economy – A Contribution to the Analysis of War Economies. Freiberg Working Papers. 2005. No. 14. 33 р. URL: www.econstor.eu/obitstream/10419/22512/1/schoenfelder_14_2005.pdf
11. Дейнеко Л.В., Ципліцька О.О. Засади промислових політик країн світу з різним рівнем розвитку: уроки для України. Економічний вісник університету. 2019. Вип. 43. С. 99–110. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/ecvu_2019_43_15