№ 2/2019

Ekon Ukr. 2019 (2): 62–72https://doi.org/10.15407/economyukr.2019.02.062

ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АПК

УДК 338.43:330.87(477)

ШУБРАВСЬКА Олена Василівна¹

¹ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-2109-9308

АГРАРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ СЕКТОР: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Розглянуто розвиток теоретико-методологічних засад дослідження аграрних корпорацій і процесу корпоратизації аграрного сектору економіки України. Встановлено, що єдиного і всеохоплюючого визначення понять «корпорація» взагалі та «аграрна корпорація» зокрема чинне вітчизняне законодавство не містить. Тим часом існуючі їх визначення демонструють певну неузгодженість у тлумаченнях поняття «корпорація» у різних законодавчих актах.
Формування корпорацій не віддільне від процесів концентрації та інтеграції. Основними ознаками належності інституційної одиниці до корпоративного сектору є поєднання ресурсів (капіталів та/або майна); внутрішня структурованість; відокремлення прав власності від прав управління (контролю).
Корпорація є економічною системою з певними суспільними функціями. Корпоративний сегмент у сільському господарстві формується із сільськогосподарських підприємств, їх об’єднань і кооперативів. При цьому до аграрних корпорацій формально не повинні відноситися державні та приватні підприємства, які мають одноосібного власника, а також фермерські господарства. Аграрна корпоративна система не є однорідною ні за складом, ні за характером регулювання. Її треба структурувати за певними ознаками (наприклад, за масштабами землекористування та/або поголів’ям худоби) і відповідно до цього досліджувати тенденції в розвитку різних сегментів, їх вплив на динаміку макроекономічних показників, а також оцінювати ефективність державного регулювання в галузі.
Український аграрний корпоративний сектор демонструє в цілому позитивну динаміку розвитку. Він виробляє майже половину всієї аграрної продукції та понад половину рослинницької. Аграрні корпорації роблять основний вклад у забезпечення додатного сальдо зовнішньої торгівлі продукцією аграрного сектору. Водночас корпорації відповідальні за викривлення структури експорту – за превалювання в ньому декількох груп сировинних товарів. В аграрному корпоративному секторі домінують холдингові структури, діяльність яких законодавчо не врегульовано.

Ключові слова:корпорація; корпоратизація; аграрний сектор; сільськогосподарські підприємства

Бібл. 15.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 62 - 72)

Завантажити

Завантажень : 259

Стаття надійшла до редакції 20 червня 2018 р.

Список використаної літератури
1. Андрійчук В.Г. Квазіхолдинги: створення і правомірність існування // Економіка АПК. – 2015. – № 11. – С. 113–117.
2. Гуторов А.О. Корпоратизація сільського господарства в Україні // Економіка і прогнозування. – 2012. – № 4. – С. 82–92.
3. Дем’яненко С. Агрохолдинги в Україні: процес становлення і розвитку // Економіка України. – 2009. – № 12. – С. 50–61.
4. Лупенко Ю.О., Кропивко М.Ф. Агрохолдинги в Україні та посилення соціальної відповідальності їх діяльності // Економіка АПК. – 2013. – № 7. – С. 5–21.
5. Охрименко Н. Общая характеристика некоторых видов объединений предприятий в Украине [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.legart.net.ua/content/obshchaya-kharakteristika-nekotorykh-vidov-obedinenii-predpriyatii-v-ukraine.
6. Акофф Р. Планирование будущего корпорации ; [пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 1985. – 327 с.
7. Лемещенко П.С. Введение в эволюционную экономику [Електронний ресурс]. – Режим доступу : docplayer.ru/35666140-Vvedenie-v-evolyucionnuyu-ekonomiku.html.
8. Нельсон Р.Р., Уинтер С.Дж. Эволюционная теория экономических изменений ; [пер. с англ.]. – М. : Дело, 2002. – 536 с.
9. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики ; [пер. с англ.]. – М. : Фонд экономической книги «Начала», 1997. – 180 с.
10. Ходжсон Дж. Что такое институты? // Вопросы экономики. – 2007. – № 8. – С. 28–48.
11. Гелбрэйт Д.К. Экономические теории и цели общества ; [пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 1979. – 406 с.
12. Кочетков Г.Б. Национальные модели управления и использование зарубежного опыта // США и Канада: экономика, политика, культура. – 2000. – № 12. – С. 73–87.
13. Уманців Ю.М. Формування української моделі корпоративного управління // Економіка. Фінанси. Право. – 2010. – № 3. – С. 10–13.
14. Калюжный А. Эксперт: Вертикальная интеграция агрохолдингов –защитная реакция [Електронний ресурс]. – Режим доступу : agroportal.ua/news/ukraina/ekspert-vertikalnaya-integratsiya-agrokholdingov--zashchitnaya-reaktsiya/.
15. Иноземцев В., Некрасов Д. К реформе рынка земли в Украине [Електронний ресурс]. – Режим доступу : hvylya.net/special-projects/ukrainian-institute-future/k-reforme-ryinka-zemli-v-ukraine.html.