Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 9/2019

Ekon Ukr. 2019 (9): 44–67
https://doi.org/10.15407/economyukr.2019.09.044

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

УДК 330.354:338.312]:330.35

JEL: О40, O43, O47

ПУСТОВОЙТ Олег Валентинович1

1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-2095-064X


НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ


У сучасній економічній науці накопичується дедалі більше емпіричних даних про те, що в окремих розвинутих країнах світу інвестиції в нематеріальний капітал збігаються з інвестиціями в матеріальні цінності (техніку, обладнання та будівлі) або випереджають їх. Це дозволяє таким країнам підтримувати високий рівень конкурентоспроможності на світових ринках і забезпечувати стійку економічну динаміку. Після відновлення у 2016 р. в Україні економічного піднесення перед вітчизняною наукою постала необхідність вирішення важливого завдання: виявити, в які види нематеріального капіталу починають дедалі більше інвестувати українські підприємства, щоб збільшувати конкурентоспроможність власної продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках. Такі дослідження здійснити неможливо без попереднього вирішення теоретичних запитань, наприклад, які види нематеріального капіталу існують в економіці, який набір нематеріальних ресурсів утворює дані види, що таке нематеріальні ресурси, яким чином вони впливають на економічне зростання та як оцінити їх сукупний вплив?
Запропоновано поняттям «нематеріальні ресурси» узагальнити все те, що не має фізичного або фінансового втілення та використовується в економіці для усунення природних, технічних і соціальних обмежень, які стримують мобільність основних факторів виробництва у процесі створення їх нових комбінацій з метою випуску нових видів продукції. Цей науковий підхід дозволив систематизувати різноманіття нематеріальних ресурсів в межах шести видових груп, які утворюють в економіці основні види нематеріального капіталу: людський, інституційний, соціальний, інформаційний і правовий, організаційний капітал та капітал організаційної культури. Встановлено, що інституційний капітал має властивість примножувати запаси всіх інших видів нематеріального капіталу. Обґрунтовано методику оцінювання внеску нематеріального капіталу в економічне зростання країн, що розвиваються. Проведено дослідження динаміки ВВП як функції матеріальних (праці, землі, капіталу) та нематеріальних ресурсів.


Ключові слова:економічне зростання; нематеріальні ресурси; мобільність факторів виробництва; обмеження факторної мобільності; сукупна факторна продуктивність

Бібл. 41; табл. 2; формул 3

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 44 - 67) ЗавантажитиЗавантажень : 239
Стаття надійшла до редакції 11 червня 2019 р.

Список використаної літератури

1. Шумпетер Й. Теория экономического развития ; [пер. с немец.]. – М. : Прогресс, 1982. – 455 с.
2. Solow R. Technical change and the aggregate production function // The Review of Economics and Statistics. – 1957. – Vol. 39. – No. 3 – P. 312–320 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.piketty.pse.ens.fr/files/Solow1957.pdf.
3. Lucas R.E. On the mechanics of economic development // Journal of Monetary Economics. – 1988. – Vol. 22. – № 1. – P. 3–42 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. parisschoolofeconomics.eu/docs/darcillon-thibault/lucasmechanicseconomic growth.pdf.
4. Romer P.M. Endogenous technological change // Journal of Political Economy. – 1990. – Vol. 98. – № 5. – S. 71–102 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : pages.stern.nyu.edu/~promer/Endogenous.pdf.
5. Mankiv N.G., Romer D., Weil D.N. A contribution to the empirics of economic growth // The Quarterly Journal of economics. – 1992. – Vol. 107. – P. 407–438 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : eml.berkeley.edu/~dromer/papers/MRW_QJE1992.pdf.
6. Hall R. The strategic analysis of intangible resources // Strategic Management Journal. – 1992. – Vol. 13. – № 2. – Р. 135–144.
7. Grant R.M. The resource-based theory of competitive advantage: implications for strategy formulation // California Management Review. – 1991. – Vol. 33 (3). – Р. 114–135 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ftms.edu.my /images/Document/MOD001074%20-%20Strategic%20Management%20Analysis/WK6_SR_MOD001074_Grant_1991.pdf.
8. Barney J.B. Organizational culture: сan іt be a source of sustained competitive advantage? // The Academy of Management Review. – 1986. – Vol. 11. – No. 3. – P. 656–665 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.jstor.org/stable/258317?seq=1#metadata_info_tab_contents.
9. Warren K. Building Strategy and Performance. – London : Saylor Foundation [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.opentextbooks.org.hk/system/files/export/22/22702/pdf/Building_Strategy_and_Performance_22702.pdf.
10. Corrado C., Hulten C., Sichel D. Intangible capital and economic growth. – April 2006. – 48 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.federalreserve.gov/pubs/feds/2006/200624/200624pap.pdf.
11. Бурдье П. Формы капитала // Экономическая социология. – 2002. – Т. 3. – № 5. – С. 60–74 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ecsoc.hse.ru/data/2011/12/08/1208205039/ecsoc_t3_n5.pdf.
12. Козенкова В.Д. Визначення, вимірювання, оцінка нематеріальних активів: зарубіжний досвід та практика в Україні // Економічний вісник. – 2018. – № 2. – С. 134–145 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ev.nmu.org.ua/docs/2018/2/EV20182_134-145.pdf.
13. Diefenbach Т. Intangible resources: a categorial system of knowledge and other intangible assets // Journal of Intellectual Capital. – 2006. – Vol. 7. – Iss. 3. – Р. 406–420. – DOI:10.1108/14691930610681483.
14. Corrado С., Haskel J., Jona-Lasinio C., Iommi M. Intangible capital and growth in advanced economies: measurement methods and comparative results // IZA Discussion Paper. – July 2012. – № 6733 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : repec.iza.org/dp6733.pdf.
15. Roth F., Thum А. Does intangible capital affect economic growth? // CEPS Working Document. – September 2010. – № 335. – 33 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : aei.pitt.edu/14978/1/WD335_Roth_and_Thum_Innodrive_final_report.pdf.
16. Black S.E., Lynch L.M. Measuring organizational capital in the new economy // IZA Discussion Paper. – March 2005. – № 1524 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.econstor.eu/bitstream/10419/21300/1/dp1524.pdf.
17. Hvižďáková I., Urbanciková N. The level of social capital, innovation and competitiveness in the countries of the European Union (EU) // European Spatial Research and Policy. – 2014. – Vol. 21. – №1. – Р. 123–136 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : doi.org/10.2478/esrp-2014-0009.
18. Landry R., Amara N., Lamari M. Does social capital determine innovation? To what extent? // Technological forecasting & social change. – 2002. – Vol. 69. – № 7. – Р. 681–701.
19. Sadri G., Lees B. Developing сorporate сulture as a сompetitive аdvantage // Journal of Management Development. – 2001. – Vol. 20. – №. 10. – Р. 853–859 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : pdfs.semanticscholar.org/9c32/54704cc6e7e990525b6869a688603a26260c.pdf.
20. Jochimsen B., Napier N.K. Organizational Culture, Performance, and Competitive Advantage: What Next? / Strategic Management in the 21st Century ; [T.J. Wilkinson, V.R. Kannan (Eds.)]. – Santa Barbara, CA, ABC-CLIO, LLC. – 2013. – № 2. – P. 233–254 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : pdfs.semanticscholar.org/0b3b/679f2debb54aa50837d064c3f3996994b92e.pdf.
21. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал. – М. : Прогресс, 1993. – 488 с.
22. Оленський Й. Людський, соціальний, інституціональний капітали як фактори синергії економічного розвитку транскордонних регіонів у наукомісткій економіці [Електронний ресурс]. – С. 34–55. – Режим доступу : dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/10093/1/3.pdf.
23. Kuznets S. Modern Economic Growth: Rate, Structure and Spread. – New Haven and London : Yale University Press, 1966. – 529 p.
24. Acemoglu D., Robinson J. The role of institutions in growth and development // Commission on Growth and Development. – Washington : The World Bank // Working Papers. – 2008. – № 10. – 30 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : siteresources.worldbank.org/EXTPREMNET/Resources/489960-1338997241035/Growth_Commission_Working_Paper_10_Role_Institutions_Growth_Development.pdf.
25. Kohli H.A., Szyf Y.A., Arnold D. Construction and analysis of a global GDP growth model for 185 countries through 2050 // Global Journal of Emerging Market Economies. – 2012. – Vol. 4. – Iss. 2. – P. 91–153.
26. Paul B. Institutional capital: a new analytical framework on theory and actions for economic development [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.researchgate.net/publication/254445551_Institutional_capital_A_new_analytical_framework_on_theory_and_actions_for_economic_development.
27. Сімків Л.Є. Економічне зростання як індикатор якості економічних реформ // Науковий вісник Мукачівського державного університету. – Сер. : Економіка. – 2015. – Вип. 2 (4). – Ч. 1. – С. 66–69 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.msu.edu.ua/visn/wp-content/uploads/2015/11/2-4-1-2015-11.pdf.
28. Постсоветский институционализм ; [под. ред. Р.М. Нуреева, В.В. Дементьева]. – Донецк : Каштан, 2005. – 480 с.
29. Антология экономической классики ; [под. ред. И.А. Столярова]. – М. : ЭКОНОВ, 1992. – 486 с.
30. Талер Р. Поведінкова економіка. Як емоції впливають на поведінкові рішення ; [пер. з англ.]. – К. : Наш формат, 2018. – 464 с.
31. Уильямсон О.И. Экономические институты капитализма: фирмы, рынки, «отношенческая» контрактация ; [пер. с англ.]. – СПб. : Лениздат, 1996. – 702 с.
32. Полтерович В.М. Элементы теории реформ. – М. : Экономика, 2007. – 447 с.
33. Томас В., Дайламі М., Дарешвар А. та ін. Якість економічного зростання. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – 350 с.
34. Шумська С.С. Інструмент виробничої функції в дослідженні української економіки // Економіка і прогнозування. – 2007. – № 4. – С. 104–123.
35. Сухоруков А., Харазішвілі Ю. Моделювання впливу макроекономічної політики на параметри економічного зростання // Вісник ТНЕУ. – 2012. – № 1. –С. 7–19.
36. Могілат І., Горшкова Н., Кожем’якіна С. Продуктивність праці, продуктивність капіталу та сукупна факторна продуктивність: динаміка і фактори впливу на них // Економіка України. – 2009. – № 8. – С. 4–16.
37. Кожемякина С. Определение вклада производительности труда в экономический рост Украины // БізнесІнформ. – 2011. – № 4. – С. 11–14.
38. Тараненко І.В. Моделювання економічного зростання країн на основі сукупної факторної продуктивності // Вісник Маріупольського державного університету. – Сер. : Економіка. – 2015. – Вип. 9. – С. 102–113 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : nbuv.gov.ua/UJRN/Vmdu_ek_2015_9_15.
39. Пустовойт О.В. Інституційна природа економічних циклів. Досвід України : моногр. – К. : Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2016. – 388 с.
40. Пустовойт О.В. Економічне зростання України: проблеми та можливості прискорення // Економіка і прогнозування. – 2017. – № 4. – С. 71–92.
41. Surroca J., Tribó J.A., Waddock S. Corporate responsibility and financial performance: the role of intangible resources // Strategic Management Journal. – May 2010. – Vol. 31. – Iss. 5. – P. 463–490 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/smj.820.