Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 1/2020

Ekon Ukr. 2020 (1): 68–81
https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.01.068

СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ В ПРАКТИЦІ УПРАВЛІННЯ

УДК 338.242

JEL:

ЯРИМ-АГАЄВ Олександр Миколайович1, ПИЛИПЕНКО Олена Віталіївна2

1Державний університет інфраструктури і технологій, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/
2Державний університет інфраструктури і технологій, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0003-3096-2377


ЧАСТКА ВИТРАТ НА ХАРЧУВАННЯ ЯК ПОКАЗНИК ДОБРОБУТУ СУСПІЛЬСТВА


Розглянуто залежність між часткою витрат на харчування в сукупних витратах домогосподарств і рівнем добробуту суспільства. Як показник частки витрат взято відношення витрат на «харчування вдома» до сукупних споживчих витрат або середньодушового доходу. Джерелом інформації є дані систем національних рахунків. Дослідження проводилося методами горизонтального і вертикального перетину. При використанні методу горизонтального перетину здійснювалися порівняння співвідношень часток витрат на продукти харчування і середньодушового валового внутрішнього доходу за паритетом купівельної спроможності за один часовий період по 46 країнах. При використанні методу вертикального перетину (часового ряду) порівнювалося співвідношення між частками витрат на харчування і рівнями сукупних споживчих витрат за тривалий період (70 років). Установлено, що між рівнем добробуту і рівнем витрат на продукти харчування існує щільний зв’язок, причому рівень достовірності є вищим при проведенні дослідження методом часового ряду. Запропоновані степенева і логарифмічна моделі забезпечують високий рівень достовірності. Розглянуто причини відхилення показників по деяких країнах, виявлено країни з аномальним рівнем показника частки витрат на харчування. Фактичні показники частки витрат на продукти харчування в Україні з високою точністю відповідають модельним показникам. Оцінено еластичність попиту на продукти харчування за рівня середньодушового доходу, вищого за середній. Установлено, що значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом не перевищує 0,1 для країн з високим рівнем добробуту, що означає дуже низьку еластичність попиту, починаючи з певного рівня доходу. Отримані результати дозволяють обґрунтувати можливості використання показника частки витрат на продукти харчування в сукупних витратах як критерію рівня добробуту суспільства.


Ключові слова:витрати на харчування; рівень добробуту; частка витрат на харчування; модель залежності; степенева модель; логарифмічна модель

Бібл. 4 ; табл. 4; рис. 4.

Оригінал cтатті російською мовою (cтор. 68 - 81) ЗавантажитиЗавантажень : 182
Стаття надійшла до редакції 23 вересня 2019 р.

Список використаної літератури

1. КейнсДж.М. Общая теория занятости, процента и денег. Избранное. –– М.:Эксмо, 2011. –– 1650 с.
2. Самуэльсон П.А., Нордхаус В.Д. Экономика ;[пер. с англ.].–– М. : Вильямс, 2012. –– 1360 с.
3. Лібанова Е.М. БідністьнаселенняУкраїни: методологія, методика та практика аналізу: моногр./ Інститутдемографії та соціальнихдосліджень НАН України. –– К. : КНЕУ, 2008. –– 330 с.
4. Шликова В.О., Леванда О.М. Доходи, умовихарчування й тривалістьжиттянаселення: порівняльнийаналізУкраїни та країн ЄС //Демографія та соціальнаекономіка. –– 2018. ––№ 1 (32). –– С. 140–152[Электронный ресурс]. –– Режим доступа:ndc-ipr.org/media/publications/files/demography-and-social-economy-2018-1-32-pages-140_152.pdf (doi: doi.org/10.15407/dse2018.01.140).