Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 6/2020

Ekon Ukr. 2020 (6): 20–42
https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.06.020

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

УДК 620.9:330.366:330.46 (477)

JEL:

СУХОДОЛЯ Олександр Михайлович1, ХАРАЗІШВІЛІ Юрій Михайлович2, БОБРО Дмитро Геннадійович3

1Національний інститут стратегічних досліджень, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-1978-404X
2Національний інститут стратегічних досліджень, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-3787-1323
3Національний інститут стратегічних досліджень, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-3246-7436


МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА СТРАТЕГУВАННЯ РІВНЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ


Досліджено проблеми опису енергетичної безпеки як об’єкта управління та вибору набору індикаторів оцінки стану енергетичної безпеки, запропоновано нову модель такого опису на основі застосування системного підходу. Розроблено структурно-функціональну схему національної безпеки України, що визначає місце та роль енергетичної безпеки в забезпеченні фундаментальних національних інтересів –– сталого розвитку національної економіки, громадянського суспільства і держави з метою зростання рівня та якості життя населення, а також державного суверенітету, незалежності та інтеграції України в європейський енергетичний простір тощо.
Сформовано методологічні рекомендації щодо формування набору індикаторів оцінки рівня енергетичної безпеки, зокрема, виділення цілісності, структури, функцій, зв’язків, процесів, матеріалу системи. Розроблено метод визначення індикаторів щодо оцінки стану (як набору індикаторів, що відображають сприйняття цілісної системи ззовні) та спроможності системи до розвитку і реагування на загрози (як набір індикаторів, що відображають функції та процеси життєдіяльності системи). З урахуванням зазначених підходів запропоновано систему індикаторів оцінки рівня енергетичної безпеки за відповідними складовими: ресурсна достатність, економічна доступність, економічна прийнятність, екологічна прийнятність, ресурсно-технічне забезпечення, інституційно-організаційне забезпечення, відповідність політиці, відповідність цілям. Виходячи з компромісу між складністю та спрощеністю, запропоновано 42 індикатори (з урахуванням “тіньових”, без яких оцінка рівня безпеки буде неадекватною реальній дійсності). Для кожного індикатора науково обґрунтовано межі безпечного існування: вектор порогових значень.
Методологічною базою ідентифікації та стратегування є концепція сталого розвитку з позицій безпеки, на основі якої розроблено інтегровану багатофакторну модель енергетичної безпеки, проведено моделювання для визначення поточного рівня енергетичної безпеки України й визначено перелік найважливіших загроз. Для вирішення завдання стратегічного планування застосовано новий підхід, що базується на принципі “майбутнє визначається траєкторією в майбутнє” замість принципу класичного прогнозування “минуле визначає майбутнє”.


Ключові слова:системний підхід; структура; функція; процеси; енергетична безпека; цілі; ідентифікація; стратегування; граничні показники

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 20 - 42)
Стаття надійшла до редакції 27 квітня 2020 р.

Список використаної літератури

1. Мартюшева О.О. Проекти концепцій сталого розвитку України: можливість їх вдосконалення та застосування : аналіт. записка / НІСД, 2014 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.niss.gov.ua/articles/1566/
2. Шевцов А.І., Земляний М.Г., Бараннік В.О. та ін. Енергетична безпека України: стратегія та механізми забезпечення ; [за ред. А.І. Шевцова]. — Дніпропетровськ : Пороги, 2002. — 264 с.
3. Резнікова О.О. Забезпечення національної безпеки і національної стійкості: спільні й відмінні риси // Вісник Львівського університету. — Сер.: Філософсько-політологічні студії. — 2018. — Вип. 19. — С. 170—175.
4. Суходоля О.М. Проблеми визначення сфери регулювання енергетичної безпеки // Стратегічні пріоритети. — 2019. — № 1. — С. 5—17.
5. Azzuni A., Breyer C. Definitions and dimensions of energy security: a literature review // WIREs Energy Environ, 2018 (doi: doi.org/10.1002/wene.268) (дата звернення: 24.01.2020).
6. Sovacool B., Brown M. Competing Dimensions of Energy Security: An International Perspective // Annual Review of Environment and Resources. — 2010. — No. 35:1. — P. 77—110.
7. Cherp A., Jewell J. Th e concept of energy security. Beyond the four As // Energy Policy. — 2014. — No. 75(c). — P. 415—421 (doi: doi.org/10.1016/j.enpol.2014.09.005) (дата звернення: 12.02.2020).
8. Hughes L. A generic framework for the description and analysis of energy security in an energy system // Energy Policy. — 2012. — No. 42. — P. 221—231 (doi: dx.doi. org/10.1016/j.enpol.2011.11.079) (дата звернення: 14.02.2020).
9. Couder J. Literature Review on Energy Efficiency and Energy Security, including Power Reliability and Avoided Capacity Costs, 2015 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : combi-project.eu/wp-content/uploads/2015/09/D7.1.pdf (дата звернення: 24.01.2020).
10. Бобров Є. Енергетична безпека держави : моногр. — К. : Університет економіки та права «КРОК», 2013. — 308 с.
11. Харазішвілі Ю.М. Системна безпека сталого розвитку: інструментарій оцінки, резерви та стратегічні сценарії реалізації : моногр. / НАН України, Ін-т економіки промисловості. — К., 2019. — 304 с.
12. Суходоля О.М. Енергетична безпека: оцінка стану, цілепокладання, загрози // Науковий часопис Академії національної безпеки. — 2019. — № 3-4. — С. 30—63.
13. Харазішвілі Ю.М. Світло і тінь економіки України: резерви зростання та модернізації // Економіка України. — 2017. — № 4 (665). — С. 22—45.
14. Гиг Дж. ван. Прикладная общая теория систем. — В 2 т. — М. : Мир, 1981. — Т. 2. — 730 c.