Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 2/2022

Ekon Ukr. 2022 (2): 50–74
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.02.050

СВІТОГОСПОДАРСЬКІ ЗВ'ЯЗКИ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

УДК 339.92:37:330.341.1(477)

JEL: F55, O14, O38, O52

ПІДОРИЧЕВА Ірина Юріївна1

1Інститут економіки промисловості НАН України, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/ https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57217304933
OrcID ID : https://orcid.org/ https://orcid.org/0000-0002-4622-8997


НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНЕ ТА ІННОВАЦІЙНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ: ПЕРСПЕКТИВИ І СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ


В умовах нормальності 2.0, кардинальних технологічних трансформацій, що відбуваються у світовій економіці під впливом Четвертої промислової революції, пріоритетного значення набуває поглиблення міжнародного співробітництва, що сприятиме сталому розвитку країн. В основі стратегічного зовнішньополітичного курсу України лежить європейська інтеграція, яка передбачає розвиток відносин з Європейським Союзом та його державами-учасницями в багатьох сферах, які становлять спільний інтерес. Однією з таких сфер є науково-технологічна та інноваційна – ключова з точки зору забезпечення інноваційної конкурентоспроможності й технологічної безпеки країн у довгостроковій перспективі.
Досліджено особливості інноваційної політики ЄС у контексті реалізації його нового стратегічного курсу щодо розбудови кліматично нейтральної, більш «зеленої», цифрової, справедливої та демократичної Європи. Визначено підходи, які закладено в основу сучасної інноваційної політики ЄС: підхід смарт-спеціалізації та підхід до інновацій, орієнтованих на місію. Особливу увагу приділено останньому, висвітлено суть місій та місієорієнтованої інноваційної політики, показано їх роль у досягненні Цілей сталого розвитку.
Визначено стратегічні пріоритетні напрями науково-технологічного та інноваційного співробітництва між Україною та ЄС з урахуванням національних і глобальних викликів, потенціалу і здобутків вітчизняної науки, нових стратегічних цілей Європейського Союзу та особливостей загальноєвропейської інноваційної політики. Детально обґрунтовано доцільність і перспективи співробітництва сторін за чотирма з виокремлених напрямів, які передбачають розвиток співробітництва у таких сферах: по-перше, безпеки, оборонно-технічного й оборонно-промислового співробітництва; по-друге, охорони здоров’я та фармакології, біотехнологій та геноміки; по-третє, сільського господарства та харчової промисловості, зокрема органічного фермерства і точного рільництва; по-четверте, цифровізації та розвитку цифрових технологій. Узагальнено інституційні засади співробітництва України та ЄС у цих сферах і надано пропозиції щодо зміцнення науково-технологічного та інноваційно-промислового потенціалу України як передумови її ефективної інтеграції в Європейський дослідницький простір.


Ключові слова:європейська інтеграція; Європейський Союз; напрями європейської інтеграції; міжнародне співробітництво; науково-технологічна та інноваційна сфера; інноваційна політика; сталий розвиток.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 50 - 74) ЗавантажитиЗавантажень : 194
Стаття надійшла до редакції 4 листопада 2021 р.

Список використаної літератури

. Sneader K., Singhal S. Beyond coronavirus: the path to the next normal. McKinsey & Company. 2020. Mar 23. URL: www.mckinsey.com/industries/healthcare-systems-and-services/our-insights/beyond-coronavirus-the-path-to-the-next-normal (дата звернення: 09.11.2021).
2. Mateos R., Fernández M., Franco M., Sánchez M. COVID-19 in Spain. Coming back to the “new normality” after 2 months of confinement. International Psychogeriatrics. 2020. No. 32 (10). Р. 1169–1172. doi.org/10.1017/S1041610220001155
3. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. Geneva, World Economic Forum. 2016. 172 р.
4. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond. World Economic Forum. 2016. January. URL: www.weforum.org/agenda/2016/01/the-fourth-industrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond/ (дата звернення: 25.11.2021).
5. Okano-Heijmans M., Vosse W. Promoting open and inclusive connectivity: The case for digital development cooperation. Research in Globalization. 2021. Vol. 3. URL: www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2590051X21000265 (дата звернення: 10.11.2021).
6. Yaya Li, Yuru Zhang, Chien-Chiang Lee, Jing Li. Structural characteristics and determinants of an international green technological collaboration network. Journal of Cleaner Production. 2021. Vol. 324. URL: www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0959652621034442 (дата звернення: 10.11.2021).
7. Toyoma G. Countering Threats in Space Through International Cooperation. Space Policy. 2021. Vol. 55. URL: www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0265964620300291?dgcid=author (дата звернення: 12.11.2021).
8. Shengli Jianga, Yun Zhao. China's National Space Station: Opportunities, Challenges, and Solutions for International Cooperation. Space Policy. 2021. Vol. 57. URL: www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S026596462100031X (дата звернення: 12.11.2021)..
9. Yasar M., Rejesus R.M. International linkages, technology transfer, and the skilled labor wage share: Evidence from plant-level data in Indonesia. World Development. 2020. Vol. 128. URL: papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3505348 (дата звернення: 12.11.2021).
10. Kravchenko S. Simulation of the national innovation systems development: A transnational and coevolution approach. Virtual Economics. 2019. Vol. 2. No. 3. P. 41–54. doi.org/10.34021/ve.2019.02.03(4)
11. Laiko O.I., Kovalenko S.I. Design of Euroregional innovation system "growth pole" of peripheral economic area. Economic Innovations. 2019. Vol. 21. No. 4 (73). P. 94–112. doi.org/10.31520/ei.2019.21.4(73)
12. Vyshnevskyi O. International digital platform as a tool for the formation of cross-border research, educational and innovation spaces. Economic Herald of the Donbass. 2020. No. 4 (62). P. 46–51. URL: www.evd-journal.org/download/2020/4(62)/06-Vyshnevskyi.pdf (дата звернення: 25.11.2021).
13. Matyushenko I.Yu., Khaustova V.Ye., Knjazev S.I. Institutional Support of Innovative R&D in the Formation of Single Research Area in the EU and Ukraine. Nauka innov. 2017. Vol. 13 (2). Р. 5–26. URL: scinn.org.ua/sites/default/files/pdf/2017/N2/Matyushenko.pdf (дата звернення: 25.11.2021).
14. Розвиток інноваційної системи України в європейському науково-технологічному просторі. Наук. доповідь. За ред. І.Ю. Єгорова. НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2018. 198 с.
15. Liashenko V., Pidorycheva I., Antoniuk V. European Research Area: comparative analysis of institutional prerequisites and integration approaches for Ukraine. Journal of European Economy. 2020. Vol. 19. No. 3 (74). P. 456–481. doi.org/10.35774/jee2020.03.456
16. Хаустова В.Є., Решетняк О.І. Особливості організації наукової діяльності в країнах ЄС та Україні. Бізнес Інформ. 2019. № 7. С. 122–137. doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-122-137
17. Шевцова Г.З., Швець Н.В. Розвиток науково-освітньої та інноваційної сфер України в контексті євроінтеграції: результати діагностики. Економіка, освіта, технології в контексті глобальних викликів. Матеріали I між. наук.-практ. конф. (Черкаси, 23–24 вер. 2021р.). С. 372–374.
18. Amosha A., Lіashenko V., Pidorycheva I. Inter-regional and cross-border spaces in the context of smart specialization. Scientific Papers of Silesian University of Technology. Organization and Management Series. 2019. No. 140. P. 7–16.
19. Kharazishvili Y., Kwilinski A., Dzwigol H., Liashenko V. Strategic European Integration Scenarios of Ukrainian and Polish Research, Education and Innovation Spaces. Virtual Economics. 2021. Vol. 4. No. 2. P. 7–40.
20. Залознова Ю.С., Ляшенко В.І., Трушкіна Н.В. Актуальні питання науково-освітнього співробітництва України та Болгарії. XXV Міжн. наук.-практ. конф. «Implementation of modern science and practice» (Варна, Болгарія, 11–14 трав., 2021 р.). С. 122–126.
21. Shkola V., Omelyanenko V., Petrenko S. Scientific and technical cooperation between Ukraine and China in the context of globalization: synergy of intellectual capital. Black Sea Economic Studies. 2020. No. 59. P. 36–40. doi.org/10.32843/bses.59-6
22. McCann P., Soete L. Place-Based Innovation for Sustainability. Luxembourg, Publications Office of the European Union, 2020. 39 р.
23. Egorov I., Dubinskyi G. Current state of S&T and innovation and perspectives of implementation of ‘smart specialization’ concept in Ukraine. Vector European. 2016. No. 2. P. 8–14.
24. Yegorov I., Ryzhkova Yu. Innovation policy and implementation of smart specialisation in Ukraine. Economy and Forecasting. 2018. No. 3. P. 48–64. doi.org/10.15407/eip2018.03.048
25. Грига В.Ю. Зарубіжна практика впровадження «розумної спеціалізації» та можливості її застосування в Україні. Економіка і прогнозування. 2019. № 2. С. 138–153. doi.org/10.15407/eip2019.02.138
26. Снігова О.Ю. Розкриття потенціалу смарт-спеціалізації для подолання регіональної структурної інертності в Україні. Економіка України. 2018. № 8. С. 75–87. doi.org/10.15407/economyukr.2018.08.075
27. Амоша О.І., Шевцова Г.З., Швець Н.В. Передумови смарт-спеціалізації Донецько-Придніпровського макрорегіону на основі розвитку хімічного виробництва. Економіка промисловості. 2019. № 3 (87). С. 5–33. doi.org/10.15407/econindustry2019.03.005
28. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. In Search of Smart Specialization to Ensure the Sustainable Development of the Post-Conflict Territory: the Case of the Luhansk Region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development. 2020. No. 9 (2). P. 512–524. doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n2p512
29. Іщук С.О., Созанський Л.Й. Методологічні засади вибору потенційних сфер смартспеціалізації регіонів України. Економіка та право. 2020. № 2. С. 32–44. doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.032
30. Сторонянська І.З., Мельник М.І., Лещух І.В. Передумови і стратегічні пріоритети смарт-спеціалізації регіону. Економіка України. 2020. № 4. С. 39–55. doi.org/10.15407/economyukr.2020.04.039
31. Mazzucato M. Mission Oriented Investment Led-Growth in the EU: challenges and opportunities. The New European Deal: a policy plan for innovation-fuelled, sustainable and inclusive growth. ISI Growth. 2018. Jun 29. URL: www.isigrowth.eu/2018/06/29/the-new-european-deal-a-policy-plan-for-innovation-fuelled-sustainable-and-inclusive-growth (дата звернення: 21.11.2021).
32. Mazzucato М. Mission-oriented innovation policies: challenges and opportunities. Industrial and Corporate Change. 2018. Vol. 27. No. 5. P. 803–815. doi.org/10.1093/icc/dty034
33. Mazzucato M. Mission-Oriented Research & Innovation in the European Union. A problem-solving approach to fuel innovation-led growth. European Commission. Luxembourg, Publications Office of the European Union, 2018. 36 p.
34. Larrue P. The design and implementation of mission-oriented innovation policies: A new systemic policy approach to address societal challenges. OECD Science, Technology and Industry Policy Papers. 2021. No. 100. 98 p.
35. Шулікін Д. З країною зростали разом. З ювілейної сесії Загальних зборів НАН України. Світ. 2021. № 33-34 (1165–1166). С. 3.
36. Росс А. Індустрії майбутнього. Київ, Наш формат, 2017. 320 с.
37. Oleksyk T.K., Wolfsberger W.W., Weber A.M. et. al. Genome diversity in Ukraine. GigaScience. 2021. Vol. 10. Iss. 1. Р. 1–14. doi.org/10.1093/gigascience/giaa159
38. Шевцова Г.З., Омельяненко В.А., Прокопенко О.В. Концептуальні питання цифровізації інноваційних мереж. Економіка промисловості. 2020. № 4 (92). С. 67–90. doi.org/10.15407/econindustry2020.04.067
39. Кіндзерський Ю.В. Інклюзивна індустріалізація для сталого розвитку: до засад теорії та політики формування. Економіка України. 2021. № 5. С. 3–39. doi.org/10.15407/economyukr.2021.05.003