ГЕОЕКОНОМІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ГЛОБІЛЬНІЙ СИСТЕМІ СВІТУ УДК 330.344; 339.98 JEL: O10, E61, F52 1ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", Research ID : http://www.researcherid.com/rid/ НАЦІОНАЛЬНО УКОРІНЕНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ ЯК ЛОКАЛЬНА ВІДПОВІДЬ НА ГЛОБАЛЬНІ ГЕОЕКОНОМІЧНІ ЗРУШЕННЯ Розкрито логіко-історичну обумовленість і зміст національного укорінення економічного розвитку як локальної відповіді на глобальні економічні зрушення. З’ясовано, що перехід від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки, який відбувається нині, закономірно призводить до посилення нерівномірності соціально-економічного розвитку, загострює його суперечності, породжує конфлікти і війни. На цій основі формується гібридна система «мир-війна», яка закономірно продукує дестабілізаційні впливи і посилює невизначеність економічної динаміки. Ключові слова:національно укорінений економічний розвиток; економічні системи; гібридна система «мир-війна»; глобалізація; локалізація; стійкість; безпека; інклюзивність економічного розвитку.
1. Економічні суперечності глобалізації та локалізації в умовах гібридної війни та післявоєнної реконструкції. Кол. моногр. За ред. А.А. Гриценка. НАН України, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Електр. видання. К., 2022. 636 c. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Ec-superech-globaliz-ta-localiz-v-umomah-gibryd-viyny.pdf 2. Altman S.A., Bastian C.R. The State of Globalization in 2022. Harvard Business Review. 2022. Apr 12. URL: hbr.org/2022/04/the-state-of-globalization-in-2022 (дата звернення: 20.02.2023). 3. Kalb D., Land M. van der, Staring R. et al. The Ends of Globalization: Bringing Society Back in. Rowman & Littlefield Publishers, 2000. 403 р. URL: books.google.com.tr/books?id=TtF898osFlQC&hl=uk&source=gbs_navlinks_s 4. Hines C. Time to Replace Globalization with Localization. Global Environmental Politics. 2003. Vol. 3. Iss. 3. P. 1––7. doi.org/10.1162/152638003322469240 5. Albala-Bertrand J.M. Globalization and Localization: An Economic Approach. In: Handbook of Disaster Research, 2007. URL: citations.springernature.com/item?doi=10.1007/978-0-387-32353-4_9 6. Gay W.C. Understanding and Assessing Globalization: The Role of Global Studies. In: Parceling the Globe; Philosophical Explorations in Globalization, Global Behavior, and Peace. D. Poe, E. Souffrant (Eds.). Amsterdam, Rodopi, 2008. 272 p. P. 17––25. 7. Гриценко А. Стратегії економічної стійкості у нестабільному середовищі. Економіка і прогнозування. 2022. № 3. С. 33––43. 8. Robertson R. Glocalization: Time-Space and Homogeneity-Heterogeneity. In: Global Modernities. M. Featherstone, S. Lash, R. Robertson (Eds.). London, 1995. P. 25––44. URL: sk.sagepub.com/books/global-modernities/n2.xml 9. Zhukov S., Diugowanets O. Multinational Corporations’ International Marketing in the Focus of the Global Regionalization Process. Virtual Economics. 2020. Vol. 3. No. 4. P. 188––210. URL: virtual-economics.eu/index.php/VE/article/view/91/71 10. Батченко Л.В. Діалектика глокалізації, або локалізація як відповідь на виклики глобалізації. У: Прометей. Регіональний зб. наукових праць з економіки. 2004. Вип. 1 (13). С. 25––29. 11. Гончарова О.В. Понятійно-категорійна сутність та основні засади глокалізації. У: Формування ринкової економіки. Зб. наук. праць, 2009. Вип. 22. С. 464––472. URL: base.dnsgb.com.ua/files/journal/Formuvannya-rynkovoi-ekonomiky/FRE-2009-22/2009_22-goncharova.pdf 12. Жуков С.А. Глокалізація як сучасний і перспективний процес розвитку світового господарства та міжнародних економічних відносин. Науковий вісник Ужгородського університету. 2014. С. 199––––201. 13. Бех К. Трактування терміна глокалізація в дослідженнях світового господарства та міжнародних економічних відносин. Journal of International Relations of KNU. 2021. Vol. 54. No. 2. P. 55––58. URL: journals.iir.kiev.ua/index.php/knu/article/view/4251/3893 14. Лук’яненко Д.Г., Поручник А.М., Колот А.М. Глобальна економіка ХХІ ст.: людський вимір. Моногр. За заг. ред. Д.Г. Лук’яненка, А.М. Поручника. Київ, КНЕУ, 2008. 420 с. 15. Шавкун І.Г. Менеджмент ХХІ століття: колізія між глобалізацією і регіоналізацією. У: Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Зб. наук. праць. 2008. Вип. 35. С. 90––99. 16. Павленко Ю.В. История мировой цивилизации. Философский анализ. Киев, Феникс, 2002. 760 с. 17. Toynbee A.J. Civilization on Trial. N.-Y., Oxford University Press, 1948. URL: ia801606.us.archive.org/22/items/in.ernet.dli.2015.185313/2015.185313.Civilization-On-Trial.pdf 18. Богушова І.В. Співвідношення формаційного та цивілізаційного підходів до типології держав: теоретико-правовий аналіз. Часопис Київського університету права. 2011. № 3. С. 43––46. URL: kul.kiev.ua/images/chasop/2011_3/43.pdf 19. Бутченко Т.І. Формаційний та цивілізаційні підходи: шляхи взаємодоповнення. Культурологічний вісник. 2013. Вип. 30. С. 80––83. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/Kultv_2013_30_16 20. Гегель Г. Наука логики. Т. 3. М., Мысль, 1972. 371 с. 21. Гегель Г. Наука логики. Т. 2. М., Мысль, 1970. 248 с. 22. Гриценко А.А. Інформаційно-цифровий етап розвитку соціально-економічних систем. Економіка України. 2022. № 1. С. 29––46. doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.029 23. Геєць В.М. Соціальна реальність у цифровому просторі. Економіка України. 2022. № 1. С. 03––28. doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.003 24. Геєць В.М. Соціалізація і її успішність у моделі осягнення розвитку соціального світу. Економічна теорія. 2021. № 4. С. 5––40. doi.org/10.15407/etet2021.04.005 25. Гриценко А.А. Економічні суперечності глобалізації і локалізації та їх сучасні прояви. Економічна теорія. 2022. № 4. С. 5––29. doi.org/10.15407/etet2022.04.005 26. Панафідіна О.П. Ідея історичного фіналізму у світовій філософській думці. Актуальні проблеми духовності. 2008. № 9. С. 103––125. doi.org/10.31812/apd.v0i9.1676 27. Fukuyama F. The End of History and the Last Man. N.-Y., Free Press, 1992. 432 p. 28. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. Т. 1: Наука логики. М., Мысль, 1974. 452 с. 29. Попович К.В. Гібридна війна як сучасний спосіб ведення війни: історичний та сучасний виміри. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Історія. 2016. Вип. 2 (35), C. 75––79. URL: shron1.chtyvo.org.ua/Popovych_Kateryna/Hibrydna_viina_iak_suchasnyi_sposib_vedennia_viiny_istorychnyi_ta_suchasnyi_vymiry.pdf 30. Андрієвський Т.Г. Концептуалізація поняття гібридної війни: політологічний вимір. Сучасне суспільство. 2017. Вип. 1 (13). С. 4––15. URL: journals.hnpu.edu.ua/index.php/politology/article/view/212 31. Війна «гібридна». У: Політологічний енциклопедичний словник. За ред. М.П. Требіна. Харків, Право, 2015. 816 с. 32. Геєць В.М. Від турбулентності до ламінарної динаміки на основі рівноправної конкуренції. Економічна теорія. 2022. № 3. С. 5––28. doi.org/10.15407/etet2022.03.005 33. Галецький Л.С. Роль і значення стратегічних мінеральних ресурсів України для Європи. У: Актуальні проблеми та перспективи розвитку геології: наука й виробництво. Матеріали Міжнародного геологічного форуму. Київ, УкрДГРІ, 2016. 331 с. 34. Загальний механізм та чинники стабілізації соціально-економічного розвитку України. Кол. моногр. За ред. В.М. Гейця, А.А. Гриценка. НАН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Київ, 2022. 302 с. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/08/Zagalnyj-mehanizm-ta-chynnyky-stabilizacii.pdf 35. Heyets V. Endogenous Social Progress as a Source of Economic Growth. Ekonomista. 2021. Vol. 1. P. 167––181. URL: www.pte.pl/pliki/1/8905/Ekonomista_21-1_167-181.pdf |
|
Видається з вересня 1958 р. |
|||
| Login |
| |||