№ 6/2023

Ekon Ukr. 2023 (6): 70–98https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.06.070

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ: ТЕОРІЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ

УДК 330.338

JEL: H10, J45

ДУЛЬСЬКА Ірина Василівна¹

¹Інститут економіки та прогнозування НАН України, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/AEP-2520-2022
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-2657-8375

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СЕКТОРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ІТ-ФАХІВЦЯМИ: ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Досліджено релевантність оцінки забезпечення відповідними ІТ-фахівцями потреб цифровізації секторів національної економіки через упровадження в них базових інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (веб-, обміну е-інформацією, розсилкою е-рахунків/фактур, соціальних мереж, хмарних обчислень, аналізу «великих даних» і штучного інтелекту, е-комерції, промислових і сервісних роботів, 3D-друку, ІКТ для екологічної стійкості) наявним практикам ЄС з цих питань (DESI, Digital Economy and Society Index), що важливо з огляду на набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС. Виокремлено відмінності практик Державної служби статистики України і Євростату щодо державних статистичних спостережень з питань цифровізації секторів національної економіки, які є інструментом оцінки успішності цифрової, технологічної та освітньої політики держави, що дуже важливо для України, чия економіка перебуває в надзвичайному стані внаслідок широкомасштабної агресії, а також для повоєнного її відновлення на нових технологічних рейках. Встановлено, що з 2013 р. Державна служба статистики України включає в державне статистичне спостереження лише частину секторів економіки, їх перелік не актуалізується, при цьому на сектори, що не досліджуються, припадає майже третина ВВП. Цю ситуацію необхідно терміново виправляти.
Досліджено проблеми екосистеми ІТ-освіти. Встановлено, що за три роки роботи в умовах пандемії вона набула певної гнучкості, запроваджено дистанційний режим навчання і атестації, проте цього недостатньо при тривалому функціонуванні в надзвичайних умовах війни. Недоліками є жорсткий графік навчання, його тривалий термін, перенавантаження нормативної і вибіркової частин навчальних планів значною кількістю гуманітарних предметів. Запропоновано об’єднати їх у інтеграційні курси, скоротити термін навчання на бакалавраті, сприяти програмам короткого циклу (молодший бакалавр) для швидкого виходу здобувачів на ринок праці в ІТ, пом’якшити кадрові умови ліцензування ІТ-спеціальностей з огляду на їх належність до креативних індустрій.

Ключові слова:цифрова трансформація бізнесу; базові й похідні інформаційно-комунікаційні технології; сектори і види економічної діяльності національної економіки України; ІТ-фахівці (персонал); релевантні статистичні спостереження; Digital Economy and Society Index; екосистема ІТ-освіти в Україні

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 70 - 98)

Завантажити

Завантажень : 115

Стаття надійшла до редакції 27 лютого 2023 р.

Список використаної літератури
1. Відбудова України: принципи та політика. За ред. Ю. Городніченка, І. Сологуб, Б. Ведер ді Мауро. Centre for economic policy research – СEPR RPESS, 2022. 508 р. URL: cepr.org/system/files/2022-12/reconstruction%20book_Ukrainian_0.pdf
2. Освіта України в умовах воєнного стану. Інф.-аналіт. зб. За заг. ред. С. Шкарлета. МОН; Державна наукова установа «Інститут освітньої аналітики». Київ, 2022, 358 с. URL: iea.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/education-of-ukraine_2022.pdf
3. Міщенко В.І. Стратегічне управління процесами цифрової трансформації економіки. Економіка України. 2022. № 1. С. 67–81. doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.067
4. Аніщенко О.В. Неформальна освіта дорослих в умовах російсько-української війни: стан, проблеми і перспективи розвитку. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2022. № 21 (1). С. 18–34. doi.org/10.35387/od.1(21).2022.18-34