№ 1/2020

Ekon Ukr. 2020 (1): 3–23https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.01.003

УДК 330.15 : 332.142.4(477)

JEL:

ХВЕСИК Михайло Артемович¹, БИСТРЯКОВ Ігор Костянтинович², КЛИНОВИЙ Дмитро Віталійович³

¹ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57195964091
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0003-4306-4904
²ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України”, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0001-6482-7099
³ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/0000-0002-3034-8097

ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ

Сьогодні головним завданням для України в частині забезпечення сталого розвитку є оновлення базових ідей та концептів досягнення його результатів відповідно до появи інноваційних методів організації управління і врядування, орієнтованих на залучення до вирішення завдань сталого розвитку якнайширшого кола учасників, насамперед органів місцевої влади, громадськості та бізнес-структур з використанням цифрових платформ.
Отже, метою статті є розв’язання проблемних питань ефективної імплементації принципів і механізмів публічно-приватних відносин у сферу використання природних ресурсів та створення на цій основі системи управління сталим просторовим розвитком країни та її територій євроінтеграційного типу.
Господарський досвід держав –– членів ЄС свідчить про необхідність застосування інноваційних механізмів природно-ресурсного менеджменту, які б орієнтували на управління природними ресурсами місцевих громад з використанням новітніх інструментів, включаючи сучасні цифрові технології та електронне врядування в рамках імплементації більш загальних принципів так званої платформної, зеленої, синьої та наноекономіки, належного врядування, публічно-приватного партнерства тощо.
Нині публічно-приватне партнерство є ключовою ланкою забезпечення сталого просторового розвитку європейського типу, що відповідає тренду цифровізації та розвитку системи електронного врядування в рамках досягнення національних Цілей сталого розвитку України –– 2030, у тому числі залучення природних ресурсів у господарський оборот і впровадження відповідних управлінських інновацій.
Імплементація інноваційних форм публічно-приватного партнерства у систему управління сталим просторовим розвитком держави повинна відбуватися за трьома основними етапами структурних перетворень –– деконцентрації, деволюції та дивестиції –– і включати створення платформ управління відповідними взаємовідносинами у бізнес-екосистемах територій.
У результаті державна форма управління природокористуванням має трансформуватись у децентралізовану публічно-приватну, що ґрунтується на ефективних європейських форматах співпраці влади й бізнесу як його контрактних різновидів, а також через створення спільних державно-приватних корпорацій у середовищі платформної економіки.

Ключові слова:публічно-приватне партнерство; сталий розвиток; простір; децентралізація; управління; платформи

Бібл. 9; табл. 1

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 3 - 23)

Завантажити

Завантажень : 802

Стаття надійшла до редакції 12 листопада 2019 р.

Список використаної літератури
1.Єфименко Т.І., Черевиков Є.Л., Павлюк К.В. та ін. Державно-приватне партнерство в системі регулювання економіки : моногр. ; [за заг. ред. Т.І. Єфименко]. –– К. : НАН України, Ін-т екон. та прогнозув., 2012. –– 372 с.
2. Запатріна І.В. Державно-приватне партнерство як фактор економічного зростання та проблеми його розвитку в Україні // Економіст. –– 2011. –– № 3. –– С. 52––58.
3. Запатріна І.В., Лебеда Т.Б. Розвиток державної підтримки публічно-приватного партнерства в Україні // Економіка і прогнозування. –– 2011. –– № 3. –– С. 9––24.
4. Клєвцєвич Н.А. Державно-приватне партнерство як інструмент регіонального розвитку // Економіка та суспільство. –– 2017. –– № 9. –– C. 237––241 [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : www.economyandsociety.in.ua/journal/9_ukr/41.pdf.
5. Сментина Н.В., Клєвцєвич Н.А. Роль державно-приватного партнерства у забезпеченні збалансованого розвитку територіальних соціально-економічних систем // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. –– Сер. : Економіка. –– 2017.–– № 5(194). –– С. 39––45.
6. Рифкин Дж. Третья промышленная революция: как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом ; [пер. с англ.]. ––М. : Альпинанон-фикшн, 2014. –– 410 с.
7. Moore J.F. Business ecosystems and the view from the firm // Antitrust Bulletin. –– Spring 2006. –– P. 31––75 [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : www.ecosystemsinnovation.com/wp-content/uploads/2017/09/Business-ecosystems-and-the-view-from-the-firm-antitrust-bu_081320081450.pdf.
8. Осипов Ю.М., Юдина Т.Н., Гелисханов И.З. Цифровая платформа как институт эпохи технологического прорыва // Экономические стратегии. –– 2018. –– Т. 20. –– № 5. –– С. 22––29.
9. Хусаїнов Р.В. Моделі державно-приватного партнерства: закордонний досвід та перспективи для України // Науковий вісник Одеського національного економічного університету. –– Науки: економіка, політологія, історія. –– 2015. –– № 4 (224). –– C. 123––151.