Економіка України
Видається з вересня 1958 р.
Login

№ 9/2015

Ekon Ukr. 2015 (9): 49–65

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

УДК 330.341.1(477)

JEL:

АМОША Олександр Іванович1, ЗЕМЛЯНКІН Анатолій Іванович2, ПІДОРИЧЕВА Ірина Юріївна3

1Інститут економіки промисловості НАН України
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0003-0189-3819
2Інститут економіки промисловості НАН України, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/
OrcID ID : https://orcid.org/
3Інститут економіки промисловості НАН України, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/ https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57217304933
OrcID ID : https://orcid.org/ https://orcid.org/0000-0002-4622-8997


УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ ЯК УМОВА ПРИСКОРЕННЯ СТРУКТУРНИХ РЕФОРМ В УКРАЇНІ


Нині будь-яка держава, що демонструє прихильність до сприяння промисловій конкурентоспроможності та економічному зростанню, підвищенню добробуту громадян, відносить до переліку своїх провідних цілей забезпечення процвітання науки та виробничого характеру науковим дослідженням і розробкам. У країнах, що зазнали істотних економічних потрясінь, стимулювання прихованого інноваційного потенціалу розглядається як важливий каталізатор відновлення їх економік.
В Україні досі не сформувалося чітке ставлення до інноваційної діяльності. Система державного управління інноваціями, яку було створено в результаті численних реформувань, поки що не довела свою ефективність. Основними її недоліками є низький рівень координації міжвідомчих взаємодій, високий рівень бюрократизації, фактична відсутність функції моніторингу реалізації державних ініціатив, недостатня прозорість діяльності органів державного управління на всіх рівнях, відсутність відповідальності представників влади за власні дії та прийняті рішення.
Діючі механізми управління інноваціями не створюють ефективних стимулів для співробітництва виробників і споживачів знань, державного і приватного секторів економіки, не сприяють нарощуванню інвестицій в інноваційну діяльність і високотехнологічні виробництва. Попит промислових підприємств на інновації є обмеженим, а взаємозв’язки між ключовими суб’єктами інноваційного процесу – наукою та виробництвом – мають здебільшого формальний характер. Сполучних «мостів» між ними, як і раніше, немає, що не дозволяє їм ефективно взаємодіяти, обмінюватися ресурсами, знаннями та створювати ланцюжки зворотного зв’язку.
Вирішення існуючих проблем потребує проведення цілеспрямованої державної економічної політики та різкого підвищення вимог до системи управління інноваціями для прискорення структурних реформ у сучасній українській економіці. Конкретні кроки в цьому напрямі мають передбачати підтримку та розвиток міжсекторального співробітництва, посилення прозорості, відкритості і відповідальності діяльності органів влади, розвиток їх комунікаційної взаємодії з наукою, бізнесом і громадськістю.


Ключові слова:криза, структурні реформи, інноваційне оновлення, інвестиційний клімат, інноваційна стратегія, система управління інноваціями, механізми управління інноваціями, інноваційна система, міжсекторальне співробітництво, комунікації, відкритість, прозорість, відповідальність

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 49 - 65) ЗавантажитиЗавантажень : 207
Оригінал cтатті російською мовою (cтор. 49 - 65) ЗавантажитиЗавантажень : 203
Стаття надійшла до редакції 7 травня 2015 р.

Список використаної літератури

1. Землянкін А.І., Підоричева І.Ю. Аналогії й відмінності системних криз у колишній Югославії та нинішній Україні // Віче. – 2014. – № 23. – С. 2–8.
2. Goldberg I., Goddard J.G., Kuriakose S., Racine J. L. Igniting Innovation: Rethinking the Role of Government in Emerging Europe and Central Asia. – Washington : The International Bank for Reconstruction and Development, 2011. – 165 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www wds.worldbank.org/external/default/ WDSContentServer/WDSP/IB/2011/09/30/000356161_20110930033352/Rendered/ PDF/647000PUB0EPI000Box361544B00PUBLIC0.pdf.
3. David P.A. Clio and Economics of QWERTY // American Economic Review. – 1985. – Vol. 75. – № 2. – Р. 332–337.
4. North D. Institutions and Economic Growth: An Historical Introduction // World Development. – 1989. – Vol. 17. – № 9. – Р. 1319–1332.
5. Норт Д., Уоллис Д., Вайнгаст Б. Насилие и социальные порядки. Концептуальные рамки для интерпретации письменной истории человечества ; [пер. с англ.]. – М. : Институт Гайдара, 2011. – 480 с.
6. Cooke P. Strategies for Regional Innovation Systems: Learning Transfer and Applications [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.paca-online.org/ cop/docs/P_Cooke_Strategies_for_regional_innovation_systems.pdf.
7. Dutta S., Lanvin B., Wunsch-Vincent S. The Global Innovation Index 2014: Human Factor in Innovation [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/gii-2014 cover v3.pdf.
8. Підоричева І.Ю. Фінансове забезпечення та організаційно-економічне супроводження інноваційних процесів в економіці України // Економічний вісник Донбасу. – 2014. – № 3 (37). – С. 154–170.
9. Rodrik D. Industrial Policy for the Twenty First Century [Електронний ресурс]. – Режим доступу : file:///C:/Users/1/Downloads/RWP04 047.pdf.