№ 6/2021

Ekon Ukr. 2021 (6): 36–49https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.06.036

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

УДК 338.2

JEL: G24, L24, O32, O33

ДИБА Михайло Іванович¹, ГЕРНЕГО Юлія Олександрівна²

¹ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57204024549
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0003-2007-9572
²ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Research ID : http://www.researcherid.com/rid/https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57148192200
OrcID ID : https://orcid.org/https://orcid.org/0000-0002-4929-0411

ВЕНЧУРНИЙ БІЗНЕС В УКРАЇНІ ТА ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЙНІ ХАБИ ЯК ІНСТИТУТ ЙОГО РОЗВИТКУ

Експертні дослідження свідчать, що посилення тенденцій цифровізації, зокрема, застосування цифрових технологій у процесі розвитку інноваційного бізнесу в країнах Європи, дозволить додатково отримувати понад 110 млрд євро щороку протягом наступних п’яти років. Профільні фахівці зазначають, що подібні цифрові трансформації доцільно впроваджувати на базі спеціалізованих екосистем –– хабів, учасниками яких є широкий спектр стартапів, представники малого і середнього бізнесу, науковці та дослідники, консультанти з питань цифровізації та управління цифровим бізнесом, представники великого бізнесу, акселератори та інвестори. Спільна діяльність усіх цих суб’єктів формує синергетичний ефект для інноваційного розвитку.
В основу розвитку венчурного бізнесу покладено залучення належного обсягу фінансових ресурсів, а також ряд інших консультаційних і менторських послуг. Однак специфіка такої підтримки залежить від етапу, на якому перебуває венчурний бізнес. Посівний раунд фінансування характеризується потужним фінансовим ризиком для безпосередніх інвесторів, що зумовлено поверненням інвестицій та отриманням прибутку лише в довгостроковій перспективі. Натомість саме на початковому етапі створення венчурного бізнесу часто виникають проблеми організаційного характеру, пов’язані з оформленням бізнес-планів і остаточним добором команди, зокрема, налагодженням цифрових компетенцій. У межах раундів А і В відбувається підтримка венчурного бізнесу, який уже має готовий інноваційний продукт і певну аудиторію користувачів-ентузіастів. Однак при цьому виникає нагальна потреба в комерціалізації інновації. Венчурний стартапер усе ще має проблеми з монетизацією результатів своєї діяльності, розбудовою концепції інноваційного продукту-лідера.
Масштабування виробництва інноваційної продукції вимагає значних удосконалень, пов’язаних з додатковими маркетинговими дослідженнями пріоритетів цільової аудиторії на глобальному рівні, необхідністю бізнес-планування. Цифровий інноваційний хаб виступає платформою для формування синергічних кроссекторальних партнерств, що закладають основу для розбудови інноваційного бізнесу.

Ключові слова:діджиталізація; венчурний бізнес; венчурний капітал; інвестиційні фонди; цифрова трансформація

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 36 - 49)

Завантажити

Завантажень : 104

Стаття надійшла до редакції 13 квітня 2021 р.

Список використаної літератури
1. Gerken L., Whittaker W. The Little Book of Venture Capital Investing: Empowering Economic Growth and Investment Portfolios. – New York : Wiley, 2014. – 288 p.
2. Fishbourne R., Malone M. Founding Funders / Forbes, – 2000. – May 29 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.forbes.com/asap/2000/0529/145.html (дата звернення: 14.03.2021).
3. Шилепницький П.І., Галушка М.Є. Перспективи розвитку венчурної індустрії в Україні // Інвестиції: практика та досвід. – 2017. – № 1. – С. 55–58 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.investplan.com.ua/pdf/1_2017/12.pdf
4. Geissbauer R., Schrauf S., Koch V., Kuge S. Industry 4.0 – Opportunities and Challenges of the Industrial Internet / pwc. – 2014. – Dec. – 52 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.pwc.nl/en/assets/documents/pwc-industrie-4-0.pdf
5. Кульчицький О. Інноваційні хаби, як екосистема розвитку смарт компаній / Agency of European innovations, 2021 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : aei.org.ua/innovacijni-habi-yak-ekosistema-rozvi/ (дата звернення: 14.03.2021).
6. Айзексон В. Інноватори: як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. – К. : Наш формат, 2017. – 488 с.
7. Scholz T. Uberworked and Underpaid: How Workers Are Disrupting the Digital Economy. – Cambridge, UK : Polity Press, 2017. – 226 p.
8. Hagen R. The End of Ownership: Personal Property in the Digital Economy // Science and Public Policy. – 2018. – Vol. 45. – Iss. 1. – P. 137–139 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : academic.oup.com/spp/issue/45/1
9. Belleflamme P., Lambert T., Schwienbacher A. Crowdfunding: tapping the right crowd // Journal of Bussiness Venturing. – 2014. – Vol. 29. – Iss. 5. – P. 585–609 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1578175
10. Bernstein S., Giroud X., Townsend R. The impact of venture capital monitoring // Journal of Finance. – 2016. – № 71 (4). – P. 1591–1622 (doi: doi.org/10.1111/jofi.12370).
11. Block J., Fisch C., Obschonka M., Sandner P. A personality perspective on business angel syndication // Journal of Banking Finance. – 2019. – Vol. 100. – P. 306–327 (doi: doi.org/10.1016/j.jbankfin.2018.10.006).
12. Xi G., Block J., Lasch F., Robert F., Thurik R. Mode of entry into hybrid entrepreneurship: new venture start-up versus business takeover // International Review of Entrepreneurship. – 2018. – Vol. 16 (2). – P. 217–240 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.econstor.eu/bitstream/10419/174014/1/dp11104.pdf
13. Jin L., Madison K., Kraiczy N.D., Kellermanns F.W., Crook T.R., Xi J. Entrepreneurial team composition characteristics and new venture performance: a meta-analysis // Entrepreneurship Theory and Practice. – 2017. – Vol. 41 (5). – P. 743–771 (doi: doi.org/10.1111/etap.12232).
14. Baark E., Naubahar Sh. From Trade Hub to Innovation Hub: The Role of Hong Kong’s Innovation System in Linking China to Global Markets // Innovation: Management, Policy & Practice. – 2006. – Vol. 8. – No. 1-2. – P. 193–209 (doi: doi.org/10.5172/impp.2006.8.1-2.193).
15. Краус Н.М. Інноваційні хаби як основа конкурентоспроможної економіки: закордонний вимір та уроки для України / Конкурентоспроможність національної економіки : матер. ХV Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 26–27 березня 2015 р.). – К., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2015. – С. 193–197.
16. Бажал Ю., Бакуменко В., Бондарчук І. Інформаційна економіка. Роль інформації у формуванні ринкової економіки : моногр. ; [за заг. ред. І. Розпутенка]. – К. : К.І.С., 2004. – С. 33–57.
17. Кононова К.Ю. Інформаційна економіка: моделювання еволюційних процесів : моногр. – Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2015. – 312 с.
18. Диба М.І., Гернего Ю.О. Діджиталізація економіки: світовий досвід та можливості розвитку в Україні // Фінанси України. – 2018. – № 7. – C. 50–63.
19. Бадрі Г., Панченко Є., Рудуха Н. Глобальні детермінанти і моделі фінансування інновацій // Міжнародна економічна політика. – 2018. – № 1 (28). – С. 7–32.